Вебер Вільгельм Едуард
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вебер Вільгельм Едуард

Вебер (Weber) Вільгельм Едуард (24.10.1804, Віттенберг, — 23.6.1891, Геттінген), німецький фізик. У 1826 закінчив університет в Галле. З 1827 викладав там же (з 1828 професор). У 1831—37 професор Геттингенського університету, в 1843—49 професор Лейпцігського університету, з 1849 знов Геттингенського університету. Основні наукові роботи Ст — в області фізики електрики і магнітних явищ. Ст розробило абсолютну систему електричних і магнітних одиниць. Теоретично вивів закон взаємодії рухомих зарядів, вперше ввівши залежність не лише від величини і знаку зарядів, але і від відносної швидкості їх переміщення, проте теорія, на яку він спирався, допускала існування сил, що миттєво діють на відстані, і ігнорувала роль середовища в передачі взаємодії. Ст було одним з авторів гіпотези про переривчасту електричного заряду і електричної будови речовини. У 1856 спільно з Ф. Кольраушем Ст визначив відношення заряду конденсатора в електростатичних і магнітних одиницях і вперше виявив, що воно чисельно дорівнює швидкості світла. Спільно з До. Ф. Гаусом брав участь в розробці методів і апаратури для геомагнітних вимірів, а також побудував перший в Германії телеграф (1833).

  Соч.: Werke, Bd 1—6, Ст, 1892—94.