Вбивство, в кримінальному праві злочин, що полягає в умисному або необережному позбавленні життя людини. По радянському праву В. — найбільш тяжкий злочин проти особи. Закон розрізняє умисне В., умисне В. при обтяжливих обставинах, умисне В. в стані сильного душевного хвилювання, В. при перевищенні меж необхідної оборони і необережне У. Наїболєє сувора відповідальність (позбавлення волі від 8 до 15 років з засланням або без неї або страта) встановлена за В. при обтяжливих обставинах: з корисливих або хуліганських спонук; у зв'язку з виконанням потерпілим свого службового або суспільного боргу; з особливою жорстокістю; досконале способом, небезпечним для життя багатьох людей; з метою приховати інший злочин або полегшити його здійснення, а рівно В., зв'язане із згвалтуванням; В. жінки, свідомо для винного що знаходилася в стані вагітності; В. два або більш за осіб; умисне В. особою, що раніше скоїла аналогічний злочин, за винятком випадків В. в стані сильного душевного хвилювання і В. при перевищенні меж необхідної оборони; В. на грунті кровній помсті ; В., досконале особливо небезпечним рецидивістом . В. за відсутності обтяжливих обставин карається позбавленням волі на термін від 3 до 10 років. Видами В., досконалого при пом'якшувальних обставинах, вважаються В. в змозі раптовий виниклого сильного душевного хвилювання, викликаного насильством або тяжкою образою що з боку потерпів або його іншими протизаконними діями, якщо вони спричинили або могли спричинити тяжкі наслідки для винного або його близьких, а також В., досконале при перевищенні меж необхідної оборони. Найменш тяжким виглядом В. є В. з необережності. От В. потрібно відрізняти спричинення смерті в результаті умисних тяжких тілесних ушкоджень.
