Валері (Valéry) Поль (30.10.1871, Сет, — 20.7.1945, Париж), французький поет. Член Французької академії (1927). Закінчив юридичний факультет в Монпелье. Творчість Ст формувалася під впливом символізму кінця 19 ст, особливо С. Малларме . Після поетичних дебютів 90-х рр. (збірка «Альбом старих віршів» 1920) Ст публікувало есе, присвячений живопис, архітектурі, танцю, пізніше — есе про Малларме, Стендале, Ш. Бодлере, а також літературно-філософський твір «Вечір з паном Тестом» (1896); його герой, що спрямовує свою волю на управління власним розумом, зустрічається в багатьох творах. Популярність Ст почалася з поеми і збірки віршів «Юне парення» (1917); за ними послідували поема «Морське кладовище» (1920), збірка віршів і поем «Чарівності» (1922). Остання нескінчена поема Ст — «Мій Фауст» (опублікована 1941). «Інтелектуалізм» поезії Ст ілюзорний: поет одержимий думкою про безсилля розуму проникнути в суть речей. Створений ним світ образів і асоціацій, хоча і володіє ясною логічною структурою, замкнутий, гранично суб'єктивний, перенасичений символами, витонченими метафорами.
Соч.: Ceuvres complétes, v. 1—12, P., 1957—59; Ceuvres, P., 1957; Poésies. Album de vers anciens [P., 1966]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1936; [Вірші], у кн.: Французькі лірики 19 і 20 століть, сост. Би. Лівшиц, Л., 1937.
Літ.: Історія французької літератури, т. 4, М., 1963: Charpier J., Essai sur P. Valéry, P. [1956] (є бібл.): La Rochefoucauld Е. de, Paul Valéry, 3 éd., P. [1957].
