Вагітність у тварин, фізіологічний стан самки з моменту запліднення до народження плоду. У ссавців (окрім яйцеродних) Би. істотно відрізняється від подібного стану в деяких т.з. живородящих риб (акули, скати і ін.), плазунів (гадюка, живородяща ящірка і ін.). У ссавців розвиток заплідненого яйця, або зіготи, починається в яйцепроводі, по якому воно просувається в матку, де деякий час вільно лежить, харчуючись за рахунок невеликих запасів жовтка і секрету маткових залоз. Потім поступово відбувається імплантація (прикріплення і впровадження зародка в стінку матки). При цьому встановлюється зв'язок зародка, що розвивається, з тілом матері за допомогою плаценти і утворюються зародкові оболонки . Би. супроводиться значними змінами в материнському організмі. На початку Б. у тварини спостерігається хороший апетит, і до середини Б. воно стає угодованим. З 2-ої половини Б., коли плід зростає швидше і вимагає все більше живильних речовин, тварина починає худнути. Зовні Б. тварин виражається в припиненні у них статевого полювання і тічки, збільшенні молочних залоз. До кінця Б. западає пах, слабшають в'язки крижів, набрякає піхва. Матка у вагітної самки збільшується в об'ємі в 10—15 разів. Тривалість Би. у різних тварин приводиться в таблиці.

  Тривалість Би. ськоррелірована з умовами середовища, в яких організм розвивається після народження. Так, в копитних, таких, що мешкають в основному у відкритій місцевості, дитинчата народжуються добре розвиненими і негайно після народження можуть самостійно пересуватися. У таких тварин Би. набагато продолжітельнєє, чим, наприклад, в хижих, ведучих зазвичай скритний образ життя, дитинчата яких народжуються сліпими, беззубими і вимагають особливої охорони і турботи з боку матері. В сумчастих дитинчата народжуються недорозвиненими і завершують розвиток в особливому органі — «сумці» матері (так, у опосума Б. продовжується лише біля 21 доби, в гігантського кенгуру — 39 доби. В сумці дитинчата виношуються декілька місяців, харчуючись молоком матері. У кроликів, що живуть в норах, Би. коротше, ніж у зайців, що не риють нір, і т.д. Тривалість Би. може варіювати в одного і того ж вигляду тварин в залежності від пори року (влітку коротше, ніж взимку), підлоги зародка (зародки жіночої статі виношуються декілька менше, ніж чоловічого), кількості зародків (одінци виношуються декілька довше, ніж двійнята) і т.д. У куниць, соболів і деяких ін. тварин Би. значно триваліша за рахунок латентного періоду, або діапаузи, — періоду сповільненого розвитку зародка на стадії бластоцисти . Би. буває одноплідна і багатоплідна, обумовлена дозріванням і овуляцією декількох яйцеклітин в період одного полювання. Інколи близнята бувають монозіготнимі, тобто утворюються з одного заплідненого яйця, або зіготи. Різні групи ссавців мають в посліді різну кількість дитинчат: хижі 2—20, гризуни 2—10 (хом'яки по 18 в кожному з 2 пометов у рік), копитні 1—5, хоботні (слони) 1, ластоногі 1, рукокрилі 1—2; сумчасті: кенгуру гігантський 1, опосум 8—16 і т.д.

  Літ.: Аршавський І. А., Домінанта вагітності і проблема фізіологічно повноцінного онтогенезу, «Уч. зап.(західний) Харківського державного університету», 1956, т. 68; Рефлекторні реакції у взаєминах материнського організму і плоду, під ред. Н. Л. Гармашевой, [Л.], 1954; Гейнрот О. Погоржельський Ст А., Тривалість виношування і висиджування, пер.(переведення) з йому.(німецький), «Вісник зоологічного саду», 1909 № 2, с. 99.

  С. І. Огнев, П. А. Мантейфель.