Вагонетка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вагонетка

Вагонетка (франц. wagonnet, зменшувальне від wagon, — вагон ), відкритий вузькоколійний же.-д.(железнодорожний) вагон для перевезення штучних і насипних вантажів на короткі відстані. Конструктивно Ст складається з кузова, опорної рами (шасі), колісних скатів і автозчеплення (рідше за зчеплення). Для штучних вантажів загального призначення застосовують Ст в вигляді платформ, для сипких — з жорстко закріпленим або таким, що перевертається кузовом, з відкидними стінками і тому подібне Переміщаються Ст локомотивами, самокатом по ухилах або своїм ходом (так звані самохідні Ст). Вантажопідйомність Ст 1—5 т , в окремих випадках 8—10м і більш. Ст ( мал. ) застосовують в шахтах, кар'єрах, в будівництві, на внутрізаводському транспорті і так далі Окрім звичайних вантажних, є Ст спеціального призначення: лесодоставочниє, з цистернами для води і пального, путєїзмерітельниє і ін., а також копальневі пасажирські (місткістю 6—18 чоловік).

  Літ.: Евневіч А. Ст, Гірські транспортні машини, 2 видавництва, М., 1963.

  А. А. Пархоменко.

Вагонетка саморозвантажна з відкидним днищем і автозчепленням.

Вагонетка для внутрізаводського транспорту з кузовом, що перевертається.

Копальнева вагонетка з кузовом, що перевертається.

Вагонетка копальнева пасажирська.