Вагаршян Вагарш Богданович [2(14) .2.1894, Шуша, — 6.5.1959, Москва], вірменський радянський актор, режисер, драматург, театральний діяч, народний артист СРСР (1954). Член КПРС з 1944. У 1915 почав сценічну діяльність. Працював в Тіфлісе, Баку, Краснодарі, Ростові-на-Доні. З 1923 актор Театру ім. Г. Сундукяна (Єреван), в 1941—44 художній керівник цього театру. Кращі ролі: Сурен («Із-за честі» Ширванзаде), Гагик («Країна рідна» Демірчяна), Аслан-амі («У кільці» і «Монастирська ущелина» Вагаршяна), Хлестаков («Ревізор» Гоголя), Арбенін («Маскарад» Лермонтова), Протасов («Живий труп» Л. Н. Толстого), Гамлет (однойменний твір Шекспіра), Тихон («Гроза» Островського), Мирон Горлов («Фронт» Корнейчука). Найбільше творче досягнення Ст — образ Єгора Буличева («Єгор Буличев та інші» Горького). Вперше на сцені вірменського театру Ст створив образ В. І. Леніна в спектаклі «Чоловік з рушницею» Погодіна. Ст було актором високої сценічної культури, великої сценічної майстерності. Він створював образи, відмічені глибиною думки, широтою соціальних узагальнень. Поставив в Театрі ім. Г. Сундукяна спектаклі: «Вогненний міст» Ромашова (1929), «Достігаєв та інші» (1934) і «Васса Железнова» (1937) Горького і ін. Автор п'єс: «У кільці» (1930), «Нафта» (1932), «Монастирська ущелина» (1945) і ін. З 1944 вів педагогічну роботу в Єреванському театральному інституті (з 1946 професор). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. З 1927 знімався в кіно. Державна премія СРСР (1941, 1952). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
