Ваганова Агрипина Яківна [24.6(6.7) .1879, Петербург, — 5.11.1951, Ленінград], радянська артистка балету, балетмейстер і педагог, народна артистка РРФСР (1934). У 1897 закінчила Петербурзьке театральне училище (учениця Л. І. Іванова, Е. О. Вазем. П. А. Гердта). У 1897—1916 виступала на сцені Маріїнського театру (Петербург). Здобула популярність як віртуозна класична танцівниця. Серед кращих партій: Одетта-Оділлія («Лебедине озеро» Чайковського), Цар-дівиця («Коник-горбоконик» Пуньі) і ін. Залишивши сцену, почала з 1917 викладацьку діяльність. З 1921 педагог Ленінградського хореографічного училища (з 1946 професор). У 1931—37 художній керівник балету Ленінградського театру опери і балету ім. С. М. Кирова, де поставила балети: «Лебедине озеро» (1933); «Есмеральда» Пуньі (1935). Балетмейстерська діяльність Ст відмічена пошуками нових виразних засобів класичного танцю що з'явилися відмінною школою виконавського мистецтва, хореографічного і акторського. У 1946—51 очолювала кафедру хореографії при Ленінградській консерваторії ім. Н. А. Рімського-корсакова. Методику викладання виклала в книзі «Основи класичного танцю» (1934, перевидавалася чотири рази), суть якої складає вимога свідомості і художньої виразності танцювального руху, вільного володіння технікою, заснованого на правильній постановці корпусу і рук. Педагогічна система Ст поширена в радянській хореографічній педагогічній практиці, робить значний вплив на зарубіжний балет. Серед учениць В.: Р. С. Уланова, М. Т. Семенова, О. М. Іордан, Н. А. Анісимова, Т. М. Вечеслова, Н. М. Дудінськая, А. Я. Шелест і ін. Державна премія СРСР (1946). Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Богданов-Березовський Ст М., А. Я. Ваганова, М. — Л., 1950; А. Я. Ваганова. Статті. Спогади. Матеріали. [Збірка], М. — Л., 1958.
