Вавілон (шумерське Кадінгирра, аккадськоє Бабілу, буквально — брами бога), в давнину місто в північній частині Двуречья на березі Евфрата; розвалини Ст — поблизу сучасного м. Хилла (Ірак). Вперше згадується в легенді про Саргоне Аккадськом (3-і тис. до н.е.(наша ера)). Значення Ст зросло за часів I Вавілонської династії (1894—1595); при Хаммурапі він перетворився на найбільший політичний, культурний і господарський центр не лише Вавілонії, але і всій Передній Азії. Близько 1595 до н.е.(наша ера) Ст було захоплене хеттамі, близько 1518 попав під владу касситов. На початку 1-го тис. боротьба за Ст йшла між Ассірією і арамійськими племенами халдеїв. З 732 Ст входив до складу держави Ассірії. У 689 в покарання за заколот він був повністю зруйнований царем Ассірії Синахерібом. Заново відбудований близько 680 наступником Синахеріба Асархаддоном. У 626 владу в Ст захопив халдей Набопаласар (правив в 626—604). При Навуходоносорі II (правив в 604—562) місто досягло найвищого розквіту, був створений новий архітектурний ансамбль Ст з грандіозними палацами і потужними оборонними зміцненнями. У 539 місто захопили персидські війська Кира II. У 331 Ст оволодів Олександр Македонський. У 312 Ст перейшов до одного з полководців Олександра Македонського Сельовку, який переселив велику частину жителів Ст в свою столицю Сельовкию, побудовану поблизу Ст З того часу Ст втратило першенствуюче значення і до 2 ст н.е.(наша ера) остаточно зійшов з історичної арени.
Р. А. Грибів.
Розкопки 1899—1917, свідоцтва старогрецьких авторів і ін. джерела виявили подобу древнього Ст (у 6 ст до н.е.(наша ера)). Розділений на 2 частини (західну і східну) Евфратом, місто представляв в плані прямокутник (площа близько 10 км. 2 ), опоясаний 3 рядами цегельних стенів з масивними зубчастими баштами і 8 воротами. Головні ворота Іштар були фанеровані синім глазурованою цеглиною із стилізованими рельєфними зображеннями жовто-червоних і біло-жовтих биків і драконів. Мощена дорога процесій вела до розташованого в центрі міста храмовому комплексу Есагила з 7-ярусним зіккуратом Етеменанки (так званою Вавілонською баштою) яруси якого були забарвлені в різні кольори. На С. знаходилася фортеця-палац Навуходоносора II з висячими садами, рядом внутрішніх дворів і тронним залом, який мав облицювання з синьої глазурованої цеглини з орнаментальним фризом і зображенням жовтих колон. На сході — залишки грецького театру 4 ст до н.е.(наша ера)
Літ.: Фліттнер Н. Д., Культура і мистецтво Двуречья і сусідніх країн, М. — Л., 1958, с. 274—77: Koldewey R., Das wiedererstehende Babylon, 4. Aufl., Lpz., 1925. Див. також літ.(літературний) при ст. Вавілонія .
