Бірман Серафима Германівна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бірман Серафима Германівна

Бірман Серафима Германівна [р. 29.7(10.8) .1890, Кишинів], російська радянська актриса і режисер, народна артистка РРФСР (1946). У 1911 закінчила драматичні курси А. І. Адашева в Москві і була прийнята в трупу МХТ(Московський Художній театр). З 1913 працювала в 1-ій Студії МХТ(Московський Художній театр), де в 1923 вперше виступила також як режисер. У 1924—36 актриса і режисер МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького)а 2-го. Зіграла ролі: королева Ганна («Людина, яка сміється» по Гюго), Халдейка («Лівша» по Леськову), Вдовуюча королева («Ерік XIV» Стріндберга); поставила спектакль «Іспанський священик» Флетчера (1934) і ін. У 1936—38 працювала в Театрі ним. МОСПС, поставила спектакль «Васса Железнова» Горького (1936) і виконала головну роль. Реалістично розкриваючи складний, суперечливий характер Васси, актриса одночасно і викривала свою героїню і показувала її душевну силу, трагічну самоту. Зіграла роль Матері в спектаклі «Салют, Іспанія!» Афіногенова. У 1938—58 актриса і режисер Московського театру ним. Ленинского комсомолу. Грала тут ролі: Марія Естераг («Мій син» Ш. Гергея і О. Литовського), Фані Фереллі («Сім'я Фереллі втрачає спокій» Хелман), Ганна Греч («Так і буде» Симонова). Серед поставлених нею спектаклів: «Зикови» Горького (1940), «Живий труп» Толстого (1942), «Сирано де Бержерак» Ростана (1943), «Під каштанами Праги» (1945) і «Російське питання» (1947) Симонова, і ін. З 1959 працює в Театрі ним. Моссовета. Зіграла ролі Марі Сент-Екзюпері («Життя Сент-Екзюпері» Малюгина) і Карпухиной («Дядечків сон» по Достоєвському).

  Знімається в кіно. Найбільші роботи: Ефросинья Старіцкая у фільмі «Іван Грозний» (1-я і 2-я серії), Констанція Львівна — «Звичайна людина» (по Л. М. Леонову). Творчість Би. характеризують публіцистична пристрасність, гострота сценічної форми, смілива і яскрава театральність. Державна премія СРСР (1946). Нагороджена 2 орденами, а також медалями.

  Соч.: Дорога актриси, М., 1959.

  Літ.: П. Маркова А., Театральні портрети, М.- Л., 1939.

С. Р. Бірман.