Білий Андрій (псевдонім, справжнє ім'я Борис Миколайович Бугаїв) [14(26) .10.1880, Москва, — 8.1.1934, там же], російський письменник, теоретик символізму . Закінчив математичний факультет Московського університету (1903). Виступив з віршами в 1901. Належав до символістів «молодшого» покоління. Перша збірка віршів — «Золото в блакиті» (1904). У написаних ритмічною прозою чотири «симфоніях» («Героїчна», 1900, видана в 1903 під назвою «Північна симфонія»; «Драматична», 1902; «Повернення», 1905; «Кубок завірюх», 1908) позначилися декадентські межі. Революція 1905—07 викликала в Би. інтерес до суспільних проблем (збірка віршів «Попіл», 1909). У романі «Петербург» (1913—14, перероблене видання 1922) крізь образність символіста проступає різка сатира на реакційно-бюрократичний Петербург; проте революційний рух в романі малюється у спотвореному світлі. Знаходячись за кордоном, Би. у 1912 випробував вплив глави антропософов Р. Штейнера. У 1916 повернувся до Росії. Після Жовтневої революції, в 1919—22, видавав журнал напряму символіста — «Записки мрійників». У післяреволюційні роки писав переважно прозу: автобіографічні повісті «Котик Летаєв» (1922), «Хрещений китаєць» (1927), історична епопея «Москва» (ч. 1 — «Московський дивак», 1926, ч. 2 — «Москва під ударом», 1926; «Маски», 1932). У прозі Б. залишився вірний естетиці символіста, з її сюжетною розкиданістю, зсувом плоскості, увагою до ритму, звукового сенсу фрази. Розробив естетику символізму (збірка статей «Символізм», 1910) і теорію ритму у вірші і прозі, де вперше застосував математичні методи («Ритм як діалектика» і «Мідний вершник», 1929, і статті в журналі «Горн» в 1919). Значний інтерес представляють мемуари Б.: «На рубежі двох століть» (1930), «Початок століття. Спогади» (1933) і «Між двох революцій» (1934).
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 4, 7, [М.], 1917; Майстерність Гоголя, М.— Л., 1934; Олександр Блок і Андрій Білий. Листування, М., 1940: Вірші і поеми. [Вступ. ст. Т. Ю. Хмельницькою], М.— Л., 1966.
Літ.: Брюсов Ст, Далекі і близькі, М., 1912; Воронський А., Літературні портрети, т. 1, М. [1928]; Літературний спадок, [т.] 27—28, М., 1937; Михайлівський Би. Ст, Російська література XX ст, М., 1939; Історія російської літератури, т. 10, М.— Л., 1954; Денісова Л., Проблема діалектики в радянській естетиці 20-х років, в кн.: З історії радянської естетичної думки. Сб. ст., М., 1967, с. 407—13.
