Бідний Борис Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бідний Борис Васильович

Бідний Борис Васильович [р. 12(25) .8.1916, станція Ярославська, нині Краснодарського краю], російський радянський письменник. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Ленінградську лісотехнічну академію (1941) і Літературний інститут ним. М. Горького (1952). Працював інженером на лісосплаві. Виступив в 1948 як новеліст. Книгу повістей і розповідей «Великий потік» (1952) Би. присвятив людям ліспромгоспу. Потім вийшли збірки: «Розповіді» (1954), «Нерозмінне щастя. Повість і розповіді» (1962). У 1961 опублікував повість «Дівчатка» (однойменний фільм, 1962). В центрі уваги Б. — моральне обличчя, духовне зростання робочої людини.

  Соч.: Комарі, М., 1952; Господар, М., 1952; Дівчатка. Жарке сонце. Повість і розповіді, М., 1967.

  Літ.: Погодін Н., Поетична розповідь, «Літературна газета», 1951, 31 травня; Соськин А., Правда характерів, «Зірка» 1952 № 7; Гус М., Стовповому дорогому життю, «Жовтень», 1961 № 12; Апухтіна Ст, Герой в колективі, «Молода гвардія», 1964 № 7.