Бібліотеки союзних республік
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бібліотеки союзних республік

Бібліотеки союзних республік державні, національні загальнодоступні бібліотеки універсального профілю; республіканські сховища творів друку. Б. с. р. є науковими установами в області бібліотекознавства, бібліографії і історії книги і центрами методичної допомоги масовим бібліотекам союзних республік СРСР. Утворення єдиної мережі Б. с. р. відноситься до найважливіших досягнень бібліотечного будівництва в Радянському Союзі і є одним з результатів здійснення ленінської національної політики.

загрузка...

  Би. с. р. отримують платний обов'язковий екземпляр вітчизняної друкарської продукції і безкоштовний обов'язковий екземпляр друкарської продукції своєї республіки, а також здійснюють міжнародний книгообмін, що сприяє активній інформаційно-бібліографічній роботі цих бібліотек. Бібліотеки складають і випускають ретроспективні і рекомендаційні покажчики національної літератури, публікують інформаційні бюлетені і списки нових вітчизняних і зарубіжних видань, що поступили до їх фондів. У всіх Би. с. р. ведуться алфавітні і систематичні каталоги на національній мові республіки, російській мові, мовах інших народів СРСР і іноземних мовах. Широко ведеться робота з читачами (виставки книг, бібліографічні огляди, читацькі конференції, усні журнали і т.д.). Республіканські бібліотеки вивчають і узагальнюють досвід роботи бібліотек республіки.

  В Російській федерації організаційно-методична допомога бібліотекам здійснюють Бібліотека СРСР імені В. І. Леніна в Москві і Бібліотека публічна ним. М. Е. Салтикова-Щедріна в Ленінграді.

  Літ.: Чубарьян О. С. Державні бібліотеки союзних республік, «Бібліотеки СРСР», 1967, ст 36; Зразковий Статут Державної бібліотеки союзної республіки, там же, 1968, ст 38.

  Державна бібліотека Азербайджанської РСР ним. М. Ф. Ахундова, в Баку. Заснована 5 червня 1923. З 1939 виконує функції республіканської бібліотеки. На 1 січня 1970 у фондах налічувалося понад 2,6 млн. одиниць зберігання. Щорічне поповнення фондів досягає 200 тис. екз.(екземпляр) Особливу цінність представляють фонди кабінету національної книги, що зосередили друкарські видання на азербайджанській мові. Тут зберігаються: «Диван» М. Фізулі (Тебріз, 1849), «Темсилат» М. Ф. Ахундова (Тіфліс, 1859), комплект журналу «Молла Насреддін» (1906—30) і ін. У 11 спеціалізованих залах обслуговується щорік 23 тис. читачів. Виданий бібліографічний покажчик «26 бакинських комісарів» (1968) і ін.

  Літ.: Азербайджанська республіканська бібліотека імені М. Ф. Ахундова, Баку, 1962.

  Державна бібліотека Вірменської РСР ним. А. Ф. Мясникяна, в Єревані. Відкрита 7 листопада 1922. Основою фондів з'явилися 18 тис. книг з бібліотеки Єреванської гімназії. На 1 січня 1970 у фондах було понад 6,4 млн. одиниць зберігання. Щорічний приріст фондів досягає 350 тис. екз.(екземпляр) У бібліотеці зберігаються книжкові збори партійного і державного діяча А. Ф. Мясникяна, музикознавця Ст Д. Корганяна, історика А. А. Манандяна і ін. Зібрана багатюща колекція вірменських старопечатних і рідких книг 16 — 17 вв.(століття), починаючи з першої вірменської друкарської книги, випущеної в 1512 у Венеції. Щорік бібліотека обслуговує 26 тис. читачів. Бібліотекою опубліковані фундаментальні роботи — «Бібліографічний покажчик вірменської старопечатной книги. 1512—1800» (1963), «Вірменська книга в 1801—1850» (1967), «Вірменська друкарська книга в Константинополі. 1567—1850» (1964), «Бібліографія вірменської бібліографії» (1963) і ін. Видані персональні бібліографічні покажчики, присвячені С. Шаумяну, А. Мясникяну, С. Спандаряну, О. Туманяну, Х. Абовяну, А. Акопяну, Е. Чаренцу.

  Літ.: Республіканська бібліотека Вірменської РСР ним. А. Мясникяна. Путівник, Єреван, 1968.

  Державна бібліотека БССР ним. В. І. Леніна, в Мінську. Заснована 15 вересня 1922. В період Великої Вітчизняної війни майже весь фонд бібліотеки (понад 1,5 млн. екз.(екземпляр)) був розграбований або знищений німецько-фашистськими окупантами. На 1 січня 1970 у фондах налічувалося понад 4,9 млн. одиниць зберігання. Щорік фонд зростає на 250 тис. екз.(екземпляр) У бібліотеці зосереджені коштовні збори краєзнавчої і білоруської літератури, у тому числі друкарські книги ученого-просвітителя, засновника книгодрукування на білоруській мові Ф. Ськоріни. Бібліотека має 12 залів, в яких щорік обслуговується 38 тис. читачів. До складу бібліотеки входить республіканська Книжкова палата, яка з 1925 видає «Літопис друку БССР». Опубліковані крупні бібліографічні праці — «Періодичний друк Білорусії. 1817—1916» (1960), «Періодичний друк Білорусії. 1917—1958» (1960), «Книги Білоруської РСР» (по п'ятиліттях), «Книги Маркса, Енгельса, Леніна, видані в Білорусії в 1917—1967 гг.» (1968) і інші біобібліографічні покажчики, присвячені Я. Коласу, П. Бровке, К. Крапіве і ін. З 1960 видається щомісячний інформаційний бюлетень «Нові книги БССР».

  Літ.: Державна бібліотека БССР ним. В. І. Леніна. Путівник, Мінськ 1969.

  Державна бібліотека Грузинської РСР ним. К. Маркса, в Тбілісі. Заснована 30 травня 1923 на основі книжкових фондів публічної бібліотеки, що виникла в 1846. На 1 січня 1970 фонд бібліотеки перевищував 5 млн. одиниць зберігання. Щорічне збільшення фондів складає 400 тис. екз.(екземпляр) Фонд грузинської книги включає унікальні колекції історика П. Іоселіані, письменника І. Чавчавадзе, публіциста Н. Николадзе і ін. Серед рідких видань зберігаються перша друкарська грузинська книга «Грузіно-італійський лексикон» (Рим, 1629), «Грузинська граматика» (Рим, 1670), перші друкарські видання грузинської друкарні, заснованій в 1709. Якнайповніше уявлення про цю літературу дає бібліографічний покажчик «Грузинська книга» (у 2 тт., 1941—54). Бібліотекою опубліковані «Аналітична бібліографія грузинських журналів і збірок. 1852—1905» (у 3 тт., 1940 —44), персональні покажчики, присвячені Ш. Руставелі, 3. Паліашвілі, А. Церетелі і ін. У 11 залах бібліотеки щорік обслуговується понад 28 тис. читачів.

  Літ.: Кавкасидзе А., Державна республіканська бібліотека Грузинської РСР імені До. Маркса. Короткий довідник, Тб., 1963.

  Державна бібліотека Казахської РСР ним. А. С. Пушкіна, в Алма-Аті. Заснована 12 березня 1931 на основі книжкових фондів окружної бібліотеки. На 1 січня 1970 в бібліотеці було понад 2,7 млн. одиниць зберігання. Щорік фонди збільшуються більш ніж на 100 тис. екз.(екземпляр) У бібліотеці зберігаються коштовні видання по історії Середньої Азії і Казахстану: роботи А. І. Льовшина, П. І. Ричкова, Л. Мейєра, п'ятитомна «Загальна історія гунів, тюрків, монголів і ін. західних татар» французького сходознавця де Гиня (1756—58) і ін. Серед національних джерел найбільш рідкими є рукописи казахських просвітителів А. Кунанбаєва, Ч. Валіханова і І. Алтинсаріна. Бібліотека щорік обслуговує понад 26 тис. читачів. Спільно з Книжковою палатою Казахської РСР випускає видання державної бібліографії. Опубліковані персональні покажчики, присвячені М. Ауезову, С. Сейфулліну. Бібліотека регулярно інформує про досвід роботи бібліотек республіки в збірці «Бібліотеки Казахстану» (з 1959).

  Літ.: Даулетова Н. До. і Шмельова Е. Н., Бібліотечне будівництво в Радянському Казахстані, «Бібліотеки СРСР», 1968, ст 37.

  Державна бібліотека Киргизької РСР ним. Н. Р. Чернишевського, в м. Фрунзе. Відкрита 1 серпня 1934 як центральна наукова бібліотека; 26 листопада 1938 реорганізована в республіканську. На 1 січня 1970 бібліотека мала близько 2,7 млн. одиниць зберігання. Щорічний приріст фондів — 150 тис. екз.(екземпляр) Велику цінність представляють праці російських мандрівників П. П. Семенова-Тян-Шанського, Н. А. Северцова, А. П. Федченко, історика А. І. Льовшина, археолога І. А. Чеканінського. У 12 спеціалізованих залах щорік обслуговується 40 тисяч читачів. На киргизькій і російській мовах опублікована «Бібліографія Киргизії» (3 тт., 1963—66), щокварталу видається інформаційний бюлетень «Бібліотекар Киргизстану» (з 1965), а також бюлетені по новій з.-х.(сільськогосподарський) і технічній літературі.

  Літ.: Кондучалова До. До., Розвиток бібліотечної справи в Киргизії за роки Радянської влади, «Бібліотеки СРСР», 1967, ст 35.

  Державна бібліотека Латвійської РСР ним. В. Лациса, в Ризі. Створена 3 квітня 1919 декретом Радянського уряду Латвії на основі фондів націоналізованих бібліотек. У 1940 отримала статус державної бібліотеки союзної республіки. В період Великої Вітчизняної війни більше 100 тис. книг було вивезено окупантами до Німеччини. На 1 січня 1970 у фондах бібліотеки налічувалося понад 3,6 млн. одиниць зберігання. Щорік фонди збільшуються на 200 тис. екз.(екземпляр) У бібліотеці зосереджені коштовні збори старопечатних латиських, російських і іноземних книг, у тому числі перші друкарські тексти латиською мовою, видання Івана Федорова, 55 інкунабул. Є рукописи латиських письменників, композиторів і інших діячів культури. Вміст цих багатств якнайповніше відображує в путівнику «Фонд рідких книг і рукописів» (1958). Бібліотека обслуговує в 12 читальних залах щорік до 24 тис. читачів. Видані ретроспективний систематичний покажчик журнальних статей «Латиська наука і література. 1763—1911, 1920—1942» (1926—40, 1963—), покажчики літератури «Латвійська РСР. 1940—1960» (1961), «До. Маркс, Ф. Енгельс, Ст І. Ленін. Бібліографія» (1969) і ін. Щорік публікується серія «Латиські революційні діячі» (з 1964), здійснюється поточна бібліографічна інформація по суспільно-політичних питаннях, сільському господарстві і бібліотекознавстві. Видаються «Праці» (з 1964) і інформаційний бюлетень «Нове в бібліотечній справі» (з 1961).

  Літ.: Державна бібліотека Латвійської РСР імені Ст Лациса. Путівник, Рига, 1966.

  Державна бібліотека Литовської РСР, у Вільнюсі. Створена 2 лютого 1919 декретом Радянського уряду Литви на базі міської публічної бібліотеки. У роки буржуазної республіки була перевезена до Каунасу. У 1940 отримала статус державної бібліотеки союзної республіки В 1963 переведена знову до Вільнюса, в побудовану для неї будівлю. На 1 січня 1970 у фондах бібліотеки були понад 4 млн. одиниць зберігання. Щорічне поповнення фондів досягає 150 тис. екз.(екземпляр) У бібліотеці зібрано понад 105 тис. літуаністічеських видань, які відображуються в літописі «Друк Литовської РСР», що випускається з 1957 спільно з республіканською Книжковою палатою. У 18 залах бібліотеки обслуговується 23 тис. читачів. Опубліковані покажчики «Ленін і Литва» (1969), «Природа Радянської Литви і її охорона» (1966) і ін., персональні покажчики, присвячені До. Донелайтісу, Ю. Янонісу, Е. Межелайтісу і ін. Видаються щомісячні ілюстровані бюлетені на литовській мові — «Бібліотечна робота» (з 1949), а також покажчики по новій з.-х.(сільськогосподарський) і технічній літературі.

  Літ.: Державна республіканська бібліотека Литовської РСР, Вільнюс, 1969 (на льоту.(литовський), русявий.(російський), англ.(англійський), франц.(французький) і йому.(німецький) мовах).

  Державна бібліотека Молдавської РСР ним. Н. До. Крупськой, в Кишиневі. Відкрита 22 серпня 1832 як міська публічна бібліотека; з 1944 виконує функції державної бібліотеки союзної республіки. На 1 січня 1970 фондів бібліотеки складали понад 1,7 млн. одиниць зберігання. Щорічний приріст фондів досягає 150 тис. екз.(екземпляр) У 10 спеціалізованих залах обслуговується щорік понад 21 тис. читачів. Бібліотека видає розділ літопису друку Молдавської РСР «Радянська Молдавія у пресі СРСР» (з 1964), опубліковано три томи ретроспективного покажчика «Книги, видані в МССР. 1944—1957» (1955—58), персональні покажчики, присвячені П. Ткаченко, І. Якиру і ін. Щокварталу випускаються бюлетені по новій з.-х.(сільськогосподарський) і технічній літературі.

  Літ.: Волковськая Л., Державна республіканська бібліотека Молдавської РСР імені Н. До. Крупськой, Кишинів, 1968.

  Державна бібліотека Таджицької РСР ним. Фирдоуси, у Душанбе. Відкрита 1 січня 1933 на базі міської бібліотеки, що виникла в 1925. На 1 січня 1970 у фондах бібліотеки були близько 2 млн. одиниць зберігання. Щорічне збільшення фондів складає 100 тис. екз.(екземпляр) Велику наукову цінність представляють книжкові збори по історії Середньої Азії, рідкі книги по сходознавству, зокрема по Туркестану. Є понад 7 тис. східних рукописів 13—19 вв.(століття) («Історія Бухари», «Акбарово лікарське мистецтво», «Фармакологія Кадира» і ін.). Бібліотека щорік обслуговує понад 20 тис. читачів. Видані покажчики «Комуністична партія Таджикистану» (1962), «Образ Леніна в художній літературі» (1965), «Таджицька художня література і критика» (1967), «Рудаки» (1965), «Міста Таджикистану» (1967) і ін. Опублікована збірка «Бібліотеки Таджикистану (з досвіду роботи)» (1965).

  Літ.: Пшеничний Би., Скарбниця книг, Душанбе, 1966.

  Державна бібліотека Туркменської РСР ним. К. Маркса, в ашхабаді. Заснована 5 травня 1895 як Закаспійська обласна бібліотека; у 1924 перетворена в державну республіканську. На 1 січня 1970 у фондах налічувалося понад 2,7 млн. одиниць зберігання. Щорік фонд зростає більш ніж на 150 тис. екз.(екземпляр) Серед рукописів, що зберігаються в бібліотеці, особливий інтерес представляє збірка творів 22 туркменських поетів 18—19 вв.(століття)— Махтумкулі, Зелілі, Талібі, Сєїді і ін. Фонд краєзнавчої літератури включає дореволюційні і радянські видання — «Закаспійська область» До. М. Федорова, «край Туркестану» А. Р. Серебренникова, «Матеріали по історії туркмен і Туркменії» і ін. Щорік бібліотека обслуговує понад 18 тис. читачів. Видані покажчики: «Туркменська РСР — яскравий маяк соціалізму і комунізму на Сході» (1964), «Культурне будівництво і народна охорона здоров'я Туркменської РСР» (1957—65), «Махтумкулі» (1959) і ін. Опубліковані також посібники в серії «корисні копалини Туркменської РСР» (1958—66). Видається інформаційний бюлетень «Бібліотечна справа» (з 1968).

  Літ.: [Улановськая Н. Ст і Бельтюкова До.], Туркменська державна республіканська бібліотека імені До. Маркса. Путівник, ашхабад, 1965.

  Державна бібліотека Узбецької РСР ним. А. Навої, в Ташкенті. Заснована в 1870 як публічна бібліотека Туркестану. З 15 грудня 1919 — Народна бібліотека Туркестану АССР, з 1924 — бібліотека союзної республіки. На 1 січня 1970 у фондах бібліотеки налічувалося близько 3,7 млн. одиниць зберігання. Щорічний приріст фондів 150 тис. екз.(екземпляр) У фонді рідких видань особливу цінність мають унікальні збори друкарських матеріалів про Середню Азію і суміжні з нею країни — збірка «Туркестану» (591 том, більшість томів складена видною російською бібліографією Ст І. Межовим); тут же зберігаються книги петровськой епохи. Серед краєзнавчої літератури є перший переклад російською мовою узбецького класичного твору «Шеджре-і-тюрк» (1768) і ін. У 5 спеціалізованих залах бібліотеки щорік обслуговується до 30 тис. читачів. Видані покажчики «Ленін в узбецькій літературі» (1969), «А. Навої» (1968) і ін. Спільно з республіканською Книжковою палатою бібліотека випускає «Літопис друку Узбецької РСР» (з 1968).

  Літ.: Державна бібліотека Узбецької РСР імені А. Навої, в кн.: Найбільші бібліотеки узбекистану. Довідник, Таш., 1964.

  Державна ордени Трудового Червоного Прапора бібліотека УРСР ним. КПСС, у Києві. Заснована в 1866 як міська публічна бібліотека. В період Великої Вітчизняної війни понад 300 тис. книг, 7 тис. старопечатних видань, безліч унікальних колекцій і фонд дореволюційної періодики було знищено немцко-фашистськимі окупантами. З 1957 бібліотека виконує функції державної республіканської. У 1966 нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. На 1 січня 1970 у фондах бібліотеки було понад 2,2 млн. одиниць зберігання. Щорічне поповнення фондів перевищує 200 тис. екз.(екземпляр) У бібліотеці зібрані твори основоположників української літератури (Т. Шевченка, І. Франко, Лесі Українки, Панаса Мирного, М. Коцюбінського і ін.). Великий інтерес представляє картотека «Україника» на статті про Україну із зарубіжних періодичних видань. У 5 читальних залах бібліотеки щорік обслуговується понад 22 тис. чіл. Видається щоквартальний бюлетень «Нові вступи в області суспільних наук» (з 1968).

  Літ.: Шажко І. Ст, Мінц С. І., Успіхи бібліотечного будівництва в Українській РСР, «Бібліотеки СРСР», 1967, ст 34.

  Державна бібліотека Естонської РСР ним. Фр. Р. Крейцвальда, в Таліні. Заснована 21 грудня 1918 на базі бібліотеки Естляндського губернського правління. З 1940 виконує функції державної республіканської бібліотеки. На 1 січня 1970 у фондах бібліотеки було близько 2,5 млн. одиниць зберігання. Щорічний приріст фондів досягає 100 тис. екз.(екземпляр) Бібліотекою щорік користуються 11 тис. читачів. Ведеться алфавітний каталог на фонд «Естоника» і мн.(багато) ін. З 1950 на естонській мові випускається збірка «Бібліотекознавство Радянської Естонії», з 1968 — інформаційний бюлетень «Бібліотека». Видаються покажчики по новій з.-х.(сільськогосподарський) і технічній літературі. Опубліковані бібліографічні праці — «Твори В. І. Леніна на естонській мові» (1969), «Е. Вільде» (1965), «А. Х. Таммсааре» (1967) і ін.

  Літ.: Лаус А. І., Діяльність бібліотек Радянської Естонії, «Бібліотеки СРСР», 1965, ст 29.

  І. До. Назмутдінов.