Бхакті (санськр., буквально — відданість, любов до бога), народний релігійно-сектантський рух в Індії, що набув широкого поширення в 12—17 вв.(століття) У основі учень ідеологів Би. лежить одна з релігійних доктрин індуїзму, яка під назв.(назва) «Б.» зустрічається в древніх пам'ятниках індійської релігійно-філософської літератури. Особливо повно доктрина Б. сформульована в «Бхактіратнавалі» — творі кінця 14 ст Послідовники Б. вважали, що для «порятунку» людини вистачає лише безмежної любові до бога без шанування жерців і виконання обрядів. Рух Би. проголошувало рівність всіх людей перед богом, заперечувало кастове ділення. Одній з пізніших ідеологічних форм Би. з'явився сикхизм .
Літ.: Дяків А. М., Національне питання і англійський імперіалізм в Індії, [М.], 1948; П'ятигористий А. М., Матеріали по історії індійської філософії, М., 1962; Радхакрішнан С., Індійська філософія, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 1—2, М., 1956—57.
