Бухгалтерський баланс, форма бухгалтерської звітності (у СРСР відома як форма № 1), що характеризує в узагальнених грошових показниках стан господарських засобів і джерел їх освіти на звітну дату. Наявність Би. б. — одна з ознак господарської самостійності підприємства. По структурі Б. б. — двостороння таблиця. Ліва частина таблиці — актив — показує склад і розміщення господарських засобів підприємства; права — пасив — відображає їх джерела. Підсумки активу і пасиву рівні. Відомості про засоби і джерела їх освіти приводяться на дві дати — початок року і дата складання балансу.

  Би. 6. в СРСР — одне з основних джерел аналізу фінансового положення підприємства або організації. За даними Б. б. визначається наявність власних оборотних і прирівняних до них коштів і міра їх достатності; розраховується сума власних оборотних коштів в господарському звороті; встановлюється дотримання нормативів по нормованих оборотних коштах; визначається забезпеченість позик Держбанку, стан розрахункової дисципліни, платоспроможність підприємства, правильність використання виділених підприємству засобів і так далі

  Форма Б. б., вміст і порядок оцінки балансових статей строго регламентовані державою. Для всіх підприємств різних галузей народного господарства встановлена єдина форма Би. б., стверджувана міністерством фінансів СРСР і ЦСУ СРСР. «Положення про бухгалтерські звіти і баланси державних, кооперативних (окрім колгоспів) і суспільних підприємств і організацій» (1967) встановлює єдиний порядок вистави і твердження Б. б., єдині правила складання Б. б., і порядок оцінки їх статей, порядок їх інвентаризації і списання втрат. Згідно з цим положенням, основні засоби показуються в активі Б. б. за їх первинною вартістю (основні засоби, введені в дію до 1 січня 1960, відбиваються в Би. б. за їх відновною вартістю). Знос основних засобів відбивається в пасиві Б. б. окремою статтею. Оборотні кошти оцінюються в Би. б. за їх фактичною собівартістю, що включає все витрати по заготівці і доставці їх на склад, незалежно від способу оцінки їх в поточному обліку. Виняток становлять галузі промисловості з великосерійним і масовим характером виробництва, де допускається оцінка деталей і напівфабрикатів за нормативною собівартістю, що діє. Всі показники Б. б. складаються на основі документальний обгрунтованих даних бухгалтерського обліку . До складання Б. б. необхідно звірити залишки і зворот по синтетичних і аналітичних рахунках.

  Би. б. основній діяльності промислових підприємства складається з 5 розділів. Кожному розділу привласнено буквене позначення.

Баланс

  Перші три розділи Б. б. характеризують основну діяльність підприємства; четвертий і п'ятий — витрати на капітальні вкладення. Подібне угрупування засобів і джерел їх покриття полегшує аналіз фінансового положення підприємства, дозволяє визначити, наскільки правильно використовуються виділені підприємству засобу.

  Кожен розділ Би. б. підрозділяється на групи, об'єднуючі ряд однорідних статей. Кожній статті відведений окремий рядок, що має свій порядковий номер. Поряд з назвою статті вказується шифр бухгалтерського рахунку, залишки по якому були перенесені в Би. б. За підсумками Б. б. приводяться довідки, що містять додаткові відомості, необхідні для аналізу фінансового положення промислового підприємства. У активі розділу А відбиваються основні фонди, відвернуті засоби, внутрісистемні розрахунки по перерозподілу оборотних коштів і прибутку, розрахунки з підприємствами по виділених засобах і збитки. У пасиві показуються джерела власних і прирівняних до них засобів: статутний фонд, бюджетне фінансування на приріст нормативу власних оборотних коштів, прибуток, засоби, вилучені у зв'язку з кредитуванням по звороту, заборгованість по зарплаті і відрахуванням на соціальне страхування і т.д. Подібне угрупування засобів і джерел в розділі А дозволяє визначити наявність власних оборотних і прирівняних до них коштів, розрахувати вплив чинників на зміну їх величини. У розділі Б відбиваються: у активі — нормовані оборотні кошти (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, залишки готової продукції на складах і т.д.); в пасиві — короткострокові кредити Держбанку під наднормативні запаси нормованих оборотних коштів. У активі розділу по всіх статтях поряд з фактичними даними приводяться встановлені нормативи запасів. За даними розділу Б можна визначити наявність наднормативних залишків товарно-матеріальних цінностей, встановлювати із залученням даних забалансових довідок розмір наднормативних непрокредітованних Держбанком запасів, утворення яких з'явилося результатом недоліків в роботі промислового підприємства. Розділ В — різнорідний по своєму економічному вмісту. У його активі відбиваються в основному грошові кошти, товари відвантажені, дебіторська заборгованість, різного роду розрахунки, засоби і витрати на незавершений капітальний ремонт і так далі У пасиві — різні кредити Держбанку, кредиторська заборгованість, спеціальні фонди, джерела засобів для капітального ремонту. За даними розділу В балансу можна встановити динаміку дебіторської і кредиторської заборгованості, забезпеченість кредитів під розрахункові документи в дорозі, правильність використання засобів, виділених на капітальний ремонт, і тому подібне Розділ Г заповнюється підприємствами, що не мають самостійного Б. б. капітальних вкладень; призначений для контролю за використанням засобів, асигнованих на капітальне будівництво. Розділ Д відображає витрати на формування основного стада і джерела їх покриття, оскільки ці витрати плануються і фінансуються окремо від інших капітальних вкладень.

  Літ.: Макаров 3. Р., Теорія бухгалтерського обліку, М., 1966; Маргуліс А. Ш., Бухгалтерський баланс в галузях народного господарства, М., 1966; Щенят С. А., Бухгалтерський баланс промислового підприємства, М., 1963; Савічев П., Іванов Н., Баланс промислового підприємства і його аналіз, М., 1953.

  А. Д. Карбишев.