Булигинськая дума
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Булигинськая дума

Булигинськая дума, найменування проекту показного законодорадчого органу, що увійшло до історії, в Росії, про створення якого було оголошено царським маніфестом від 6 серпня 1905 відповідно до «Положення про вибори в Державну думу» (опублікована того ж дня). Проект Би. д. був маневром, розрахованим на розкол сил революції, на створення основи для угоди з буржуазією, що добивалася вузько цензового показного установи, на залучення селянства з розрахунку на його монархічні і конституційні ілюзії. Проект Би. д. був розроблений в міністерстві внутрішніх справ [міністром з 22 січня по 22 жовтня 1905 був А. Г. Булигин (1851—1919); звідси назва], розглянутий в Раді Міністрів і остаточно затверджений на нарадах в Новому Петергофе 19, 21 і 26 липня 1905 (під головуванням царя), в яких брали участь великі князі, члени Державної ради, міністри. Б. д. повинна була бути скликана не пізніше за середину січня 1906. Більшість населення, згідно з проектом, не мали виборчих прав (робітники, жінки, військовослужбовці, що вчаться і, т.д.). Для селян передбачалося встановити чотирьохстатечні, для поміщиків і буржуазії — двоступеневі вибори; 42% вибірників повинне було обиратися з'їздами уповноважених від волостей, 34% — з'їздами землевласників (ценз від 100 до 800 десятини) повітів і 24% — з'їздами міських виборців (ценз — нерухоме майно вартістю 1500 крб., в столицях — 3000 крб.). Те, що проектувалося порівняльне високе представництво від селянської курії пояснювалося розрахунком правлячих кругів на консервативність селянства, помилковим, що виявився. Ліберальна буржуазія погодилася брати участь у виборах. Меншовики висунули гасло «організації революційної самоврядності» в умовах збереження самодержавства. В. І. Ленін оцінив Би. д. як «... найзухваліше знущання з „народним представництвом»» (Повне зібрання творів, 5 видання, том 11, сторінка 182). Більшовики закликали робітників і селян до активного бойкоту Б. д. і використовували всю агітаційну кампанію для підготовки озброєного повстання. Б. д. не була скликана. Її змела Жовтневий всеросійський політичний страйк 1905, що змусила пануючи видати Маніфест 17 жовтня 1905 з обіцянкою законодавчої думи.

   Літ.: Ленін Ст І., Бойкот булигинськой Думи і повстання, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 11; його ж, Єднання пануючи з народом і народу з царем, там же; його ж, Гра в парламентаризм, там же; його ж, Перші підсумки політичного угрупування, там же, т. 12; Державна дума в Росії. Сб. документів і матеріалів, М., 1957.

  А. Я. Аврех