Будинок відпочинку
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Будинок відпочинку

Будинок відпочинку, оздоровча установа з регламентованим режимом відпочинку, призначене для практично здорових людей. Перший Д. о. в СРСР був організований в Петрограді в травні 1920 за ініціативою Ст І. Леніна. 13 травня 1921 виданий декрет Раднаркому РРФСР «Про будинки відпочинку», що передбачає створення широкої мережі Д. о.

загрузка...

  Перші радянські Д. о. розміщувалися переважно в колишніх поміщицьких садибах, палацах і заміських будинках крупних чиновників і капіталістів. Широке будівництво Д. о. розвернулося в СРСР з кінця 1920-х рр. На вигляд і внутрішньому плануванню Д. о. схожі на санаторії, відрізняючись від них зазвичай лише відсутністю розвиненої групи приміщень лікувально-медичного призначення. У 1970 в СРСР функціонувало понад 1,2 тис. (без одноденних) Д. о. більш ніж на 220 тис. місць. Д. о. можуть бути загального типа (для дорослих) і спеціалізованими — для батьків з дітьми, вагітних, молодіжні, колгоспні і міжколгоспні, плавучі (на морських і річкових пароплавах). Найбільш поширені Д. о. з 12-денним і 24-денним перебуванням, одноденні (для відпочинку у вихідний день). За часом функціонування Д. о. можуть бути цілорічними або сезонними. Режим в Д. о. забезпечує певний ритм дня, передбачає можливо триваліше перебування відпочивальників на свіжому повітрі (прогулянки, екскурсії заняття фізкультурою і спортом, катання на човнах, в зимовий час — на лижах і ковзанах) і ін. У крупних Д. о. (350 і більш за місця) працює лікарка, в невеликих (від 200 до 350 місць) — фельдшери, у всіх Д. о. — медичні сестри. У Д. о. робітників і службовців направляють фабрично-заводські комітети і місцеві комітети профспілок. Значна частина путівок видається робочою і службовцем безкоштовно або з частковою оплатою (30% вартостей путівки). У соціалістичних країнах Д. о. організовані по тих же принципах, що і в СРСР.

  Л. Р. Гольдфайль.