Санаторій
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Санаторій

Санаторій (новолат. sanatorium, від латів.(латинський) sano — лікую, зціляю, оздоровляю), основна лікувально-профілактична установа для проведення санаторно-курортного лікування . Розрізняють С. для дорослих, дітей і підлітків, а також для батьків з дітьми. У СРСР протитуберкульозні і дитячі С. знаходяться у веденні органів охорони здоров'я, останні — профспілок. Медичний профіль (спеціалізація) курортних С. залежить від лікувальних засобів курорту і встановлених для нього медичних свідчень; у внекурортниє (місцеві) С. направляють хворих для доліковування після виписки з лікарень і в тих випадках, коли поїздка на віддалені курорти може шкідливо відбитися на стані здоров'я (наприклад, при різкій зміні клімату). С. можуть бути однопрофільними (для лікування однорідних захворювань) і багатопрофільними (з двома і більш спеціалізованими відділеннями). У СРСР і інших соціалістичних країнах путівки в С. надаються як за повну вартість, так і безкоштовно або із знижкою за рахунок засобів соцстраху. Колгоспні і міжколгоспні С. будуються і містяться за рахунок засобів колгоспів.

  Самостійний тип будівлі С. почав формуватися в останньому десятилітті 19 ст У перші десятиліття 20 ст розроблено принципи функціональній планувальній організації будівлі С. і його технічного устаткування. У СРСР склався тип санаторної будівлі, що включає ряд окремих функціональних груп: спальну, лікувальну, живлення, культурно-масового обслуговування, господарську, адміністративну. Існує декілька прийомів композиції цих функціональних груп: централізовані (всі функціональні групи розташовуються в одній будівлі), блокові (різні групи знаходяться в окремих корпусах, зв'язаних між собою теплими переходами), павільйонний (різні групи знаходяться в окремих, не зв'язаних між собою будівлях). Специфіка архітектури С. — в максимальному взаємозв'язку з навколишнім ландшафтом; довкола С. розташовується паркова зона. Прогресивним типом є комплекс санаторно-оздоровчих установ, в якому централізуються (при значному збільшенні загальної місткості) всі або частина основних функціональних груп (за винятком їдалень, що зберігаються при кожному С., що входить в комплекс).

  А. Т. Полянський.