Будинок офіцера, культурно-просвітницька установа Радянських Озброєних Сил, провідна роботу по комуністичному вихованню, задоволенню духовних запитів і організації культурного дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, робітників і службовців Радянської Армії і ВМФ(військово-морський флот). Д. о. (до 1946 називалися Будинками Червоної Армії) стали організовуватися в 20-х рр. (перший — в 1921 в Катеринбургу, нині Свердловськ) і вели роботу головним образом з командним складом армії і флоту, а також з червоноармійським активом. На основі статуту 1927 Будинків Червоної Армії розширили круг своєї роботи, стали залучати до неї членів сімей військовослужбовців і поступово зайняли важливе місце в культурному і політичному житті військових гарнізонів. У лютому 1928 в Москві був відкритий Центральний будинок Червоної Армії (див. Будинок Радянської Армії ). Є гарнізонні і окружні (флотські) Д. о. У Д. о. проводяться лекції, доповіді, бесіди на політичні і військові теми, виставки, конкурси, екскурсії, концерти, вечори, демонструються кінофільми. При Д. о. діють вечірні університети марксизму-ленінізму, військово-наукові суспільства, бібліотеки, створюються музеї історії військових частин, народні університети, організовується художня самодіяльність, працюють різні кухлі. Практична діяльність Д. о. здійснюється під керівництвом політорганов Радянської Армії і ВМФ(військово-морський флот) на основі Положення про Будинки офіцера (затверджено в 1947).
