Брілінг Микола Романовіч [1(13) .10.1876, Москва, — 15.3.1961, там же], радянський учений в області автомобілебудування, двигунів внутрішнього згорання і теплотехніки, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953). Будучи студентом Московського вищого технічного училища (МВТУ), Би. двічі піддавався арешту і висилці за поширення ленінської «Іскри». У 1907 захистив докторську дисертацію «Втрати в лопатках паротурбінного колеса», в якій вперше були освітлені всі чинники, що визначають ккд(коефіцієнт корисної дії) паротурбінного колеса. З 1908 викладав в МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана), де в 1915 за ініціативою Б. належало початок підготовці фахівців з транспортних двигунів. З 1932 проф. Московського автодорожнього інституту. Серед робіт Би. найбільш відомі «Двигуни внутрішнього згорання» і «Дослідження робочого процесу і теплопередачі в двигуні Дизель» (1931), в яких дані нові формули для підрахунку теплопередачі і розроблений новий метод теплового розрахунку двигуна внутрішнього згорання. Під керівництвом Би. сконструйований ряд оригінальних автомобільних і авіаційних двигунів, одна з моделей аеросаней. Би. брав участь в створенні першого радянського малолітражного автомобіля НАМИ-1. Йому належать також роботи по проектуванню і розрахунку нафто- і газопроводів. Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Стечкин Би. С., Міхайлов А. І., Свірідов Ю. Б., До 90-ліття з дня народження Н. Р. Брілінга, в кн.: Праці [Центрального науково-дослідного автомобільного і автомоторного інституту], ст 88, М., 1966, с. 3—6.
