Бройлер (англ. broiler, від broil — смажити на вогні), м'ясне курча у віці 60 сут (жива маса 1,4—1,6 кг ). М'ясо ніжне, соковите, з невеликою кількістю жиру, дієтичні властивості вищі, ніж у дорослої птиці. Для виробництва Б. в основному використовують яєчні для м'яса і м'ясні породи курнув, і спеціалізовані м'ясні лінії цих порід. Найбільш вигідні помісі від схрещування м'ясних ліній, селекціонованих за швидкістю зростання прудкості оперяємості, м'ясним формам і високій оплаті корму. Виробництво Б. найвигідніше в крупних спеціалізованих господарствах.
Технологічний процес на бройлерній фабриці починається на фермі-репродукторі, де проводиться схрещування ліній і організовується цілорічне виробництво гібридних яєць для інкубації. З цеху інкубації добовий молодняк поступає в цех вирощування Б. і частково в цех вирощування «ремонтного» молодняка. Вирощують Би. у безвигульних широкогабаритних механізованих пташниках на глибокій підстилці або в клітках. Годують сухими комбікормами. Забивають Би. у цеху переробки. Виробничі потужності цехів розраховані на потокову систему виробництва і рівномірний у всі сезони року випуск продукції.
Бройлерна промисловість розвинена в США, Англії, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Чехословакії, Угорщині, Бельгії і ін. країнах. У СРСР створені бройлерні фабрики продуктивністю 2—3 млн. Би. у рік: радгосп «Червоний» в Кримській обл., Березовськая в Красноярському краю, Загорськая в Московській обл. і ін.
Літ.: Богданов М. Н., Іофе Н. Ш., Вирощування м'ясних курчат, М., 1961; Виробництво бройлерів за кордоном, М., 1962; Терещенко Ст І., Економіка і організація виробництва бройлерів в США, Київ, 1965: Белов Л. М., МАРЧИКВ. Ф., Тютюнников Ст Н., Виробництво бройлерів в радгоспі «Червоний», М., 1966.
