Брокгауза і Ефрона енциклопедичний словник, найбільша дореволюційна російська універсальна енциклопедія, випущена акціонерним видавничим суспільством Ф. А. Брокгауз, — І. А. Ефрон. Складається з 86 тт. (82 основних і 4 додаткових), що виходили протягом 1890—1907. Перші 8 томів вийшли під загальною редакцією І. Е. Андріївського, все подальші — під редакцією К. К. Арсеньева і Ф. Ф. Петрушевського. До створення словника були притягнені найбільші наукові сили того часу: Д. І. Менделєєв, А. І. Бекетов, А. І. Воєйков, Д. І. Анучин, Ю. М. Шокальський, Н. М. Кніповіч, А. О. Ковалевський, А. І. Советов і ін. Як і всі російські енциклопедії дореволюційного часу, Би. і Е. е. с. не відрізняється єдністю ідеологічних принципів. В умовах старої Росії здійснення такого великого і складного по складу видання, як багатотомна універсальна енциклопедія, було можливе лише на дорогах більш менш тісного співпраці представників різних світоглядів (так, наприклад, розділ Філософії очолював філософ-ідеаліст Ст С. Солов'їв). Проте велика насиченість словника фактичним матеріалом, велику кількість бібліографічних відомостей зберігають за ним значення важливого довідкового видання.
З 1911 те ж видавництво стало випускати Новий енциклопедичний словник під редакцією До. До. Арсеньева, розрахований на ширші круги читачів. Видання залишилося незавершеним: з намічених 48 тт. вийшли протягом 1911—16 29 томів (останнє слово — «Отто»).
Літ.: Кауфман І. М., Російські енциклопедії, ст 1, М., 1960.
