Бригадир (йому. Brigadier) 1) (військове), у Росії в 1722—99 офіцерський чин, проміжний між полковником і генерал-майором; у Франції в 1667—1788 офіцерський чин командирів піхотних і кінних бригад, пізніше — чин молодшого унтер-офіцера в кавалерії; у Германії до 1874 назва (за посадою) командирів артилерійських бригад.
