Бригада виробнича, колектив робочих однакових або різних професій, що спільно виконує єдине виробниче завдання і що несе загальну відповідальність за результати роботи. Бригадна організація праці застосовується в тих випадках, коли виконання виробниче завдання вимагає одночасної участі декілька робітників. При створенні бригад і організації їх роботи дотримуються наступні умови: до складу бригади повинні входити робітники, спільна робота яких створює закінчений продукт праці або його частину; результати роботи бригади повинні піддаватися точному обліку і оцінці; розділення і кооперація праці в бригаді мають бути організовані так, щоб поряд з результатами роботи всієї бригади можна було виявляти результати кожного його учасника.
Залежно від вживаної форми розділення і кооперації праці, а також професійного складу робітників Би. п. може бути спеціалізованою або комплексною.
Спеціалізована Б. п . складається з робітників однієї професії, що виконують однорідні технологічні процеси (бригада формувальників в ливарному цеху, бригада складальників в складальному цеху і ін.).
Комплексна Б. п. організовується з робочих різних професій для виконання комплексу технологічно різнорідних робіт, що об'єднуються спільністю предмету праці або знаряддя праці. У складі комплексних Би. п. можуть бути організовані спеціалізовані ланки по виконанню окремих процесів або операцій.
Би. п. можуть бути змінними, якщо вони формуються з робітників однієї зміни, або крізними, якщо в них входять робітники, зайняті в декількох змінах, залежно від режиму роботи підприємства. Керує Б. п. бригадир, що призначається з числа найбільш дослідних робітників. Як правило, він не звільняється від основної виробничої роботи. Бригадир спільно з майстром (виконробом, десятником) розподіляє роботу між членами бригади, розміщує робітників по робочих місцях і проводить інструктаж робітників. Кількість робітників в бригаді залежить від об'єму роботи, термінів її виконання, міри механізації і автоматизації робіт, трудомісткості виконуваних операцій і рівня продуктивності праці. Професійний і кваліфікований склад бригад визначається вмістом і складністю виконуваних робіт. Більш рівномірне завантаження членів бригади і раціональне використання ними робочого часу можна забезпечити за рахунок поєднання професій або виконуваних функцій.
Найбільш поширеною формою оплати праці робітників бригади на радянських підприємствах є бригадна відрядна заробітна плата, що розподіляється між окремими членами бригади залежно від відпрацьованого кожним робітником часу і його тарифного розряду. Незвільнений бригадир за керівництво бригадою отримує доплату до свого основного заробітку у розмірі 10—15% своєї ставки.
Ю. А. Гайдуків.
Би. п. в сільському господарстві — основна форма організації праці і первинна виробнича одиниця. У колгоспах Би. п. як форма організації праці зародилася в 1929. Спочатку створювалися тимчасові бригади для виконання певних видів робіт (оранки, сіяння, молотьба і т.д.), після закінчення яких вони розпадалися. Сучасні Б. п. в колгоспах і радгоспах є постійним колективом працівників, що виконує під єдиним керівництвом, на основі кооперації і розподілу праці всі роботи на закріпленій ділянці виробництва.
Розрізняють спеціалізовані і комплексні Б. п. Спеціалізовані носять галузевий характер: рільничі, овочівники, садівничі, свинарські, вівчарські, такі, що чабанують і ін., бригади вужчої спеціалізації, що вирощують одну сільськогосподарську культуру (коноплярська, бавовняр, виноградарська і ін.) або обслуговуючі одну групу худоби. У багатьох господарствах організовані бригади по кормовиробництву, семеноводчеськие, будівельні, транспортні і ін. Якщо за Б. п. закріплені трактори і сільськогосподарські машини, вона називається тракторно-виробничою або механізованою. Це найбільш прогресивна форма бригади. Такі бригади м. би. спеціалізованими (тракторно-рільничими, тракторними овочівниками і ін.) і комплексними. тракторно-виробнича Б. п. складаються з механізаторів і працівників для виконання кінно-ручних робіт.
За Б. п. правління колгоспу (дирекція радгоспу) закріплює на тривалий термін ділянку землі, техніку поголів'я худоби, споруди, інвентар і ін. засобу виробництва. Розміри Б. п. залежать від спеціалізації колгоспу або радгоспу, різко розрізняються по зонах і часто далеко неоднакові навіть в сусідніх господарствах.
Би. п. очолює бригадир, що призначається правлінням колгоспу (дирекцією радгоспу). На посаду бригадира висувають фахівців сільського господарства, найбільш кваліфікованих колгоспників (робітників). На 1 квітня 1969 в колгоспах було 15,6% і в радгоспах 23% бригадирів з вищою і середньою спеціальною освітою. Бригадир повністю відповідає за роботу бригади, за збереження і правильне використання техніки і ін. майна. Він веде облік робіт, стежить за якістю і термінами їх виконання. У крупних комплексних бригадах є обліковці і помічники бригадира. Б. п. організовує свою роботу на основі річного виробничого завдання, затвердженого правлінням колгоспу (дирекцією радгоспу). У розробці завдання беруть участь члени бригади. У багатьох господарствах створені ради бригад, що розглядають питання виробничої діяльності бригад.
