Брайтмен Едгар Шеффілд
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Брайтмен Едгар Шеффілд

Брайтмен (Brightman) Едгар Шеффілд (20.9.1884, Холбрук, — 1953, Бостон), американський філософ-ідеаліст, представник персоналізму, учень Би. Боуна . Доктор філософії (1912), права (1929), літератури (1936); професор університетів рр. Браун, Небраска; лектор університетів Бостона і Гарвардського. Б. зосереджував увагу на етиці цінностей («Природа і цінність», 1945). Вихідний пункт філософії Б. — узята як містична самосвідомість або духовна сила «особа Я», завдяки діяльності якої, що виражається в створенні цінностей, світу набуває сенс, зв'язаність і пізнаваність (див. Т. І. Хилл, Сучасні теорії пізнання, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965, с. 82—83). Первинною субстанцією світу є, по Б., особовий бог, обмежений, проте нераціональними умовами («даними»), які, не будучи створенням божественної волі, здатні породжувати зло.

  Соч.: The probleme of God, N. Y., [1930]; A philosophy of religion, [2 ed.],  N. Y., [1947]; An introduction to philosophy, N. Y., [1951].

  Літ.: Історія філософії, т. 4, кн. 2, М., 1965, с. 76.

  Н.С. Юліна.