Боун (Bowne) Борден Паркер (14.1.1847, Леонардвілл, штат Нью-Джерсі, — 1.4.1910, Бостон), американський філософ-ідеаліст, засновник теїста персоналізму, професор університету Бостона. У ученні Б. виражена тенденція до поєднання теології і об'єктивного ідеалізму з емпіризмом. У своїй філософії «трансцендентального емпіризму» Б. використовував елементи учень Берклі, Канта Лотце. Реальність, згідно Б., є сукупністю взаємодіючих емпіричних «осіб», залежних від творчої діяльності вищої особи, або бога. Під особою в Би. фігурує не реальна людина, а якась духовна монада, або душа, яка, залишаючись самотождественной, розкривається в безпосередньому досвіді окремої людської особи. Об'єктивний світ, його форми і якості створюються в досвіді особи і є вторинними по відношенню до неї («Персоналізм», 1908).
Соч.: Metaphysics, [2 ed.], N. Y.—L., 1898; Introduction to psychological theory, N. Y., 1887; Philosophy of theism, N. Y., 1887; The principles of ethics, N. Y., 1892; Theism, N. Y., f 1902]; Studies in Christianity, Boston, 1909.
