Боянус Людвіг Генріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Боянус Людвіг Генріх

Боянус (Bojanus) Людвіг Генріх (16.7.1776, Бішвейле, Ельзас, — 2.4.1827, Дармштадт), анатом і зоолог, один з тих, що зачинають ветеринарної освіти в Росії. У 1797 закінчив медичне відділення Йенського університету. У 1806 на запрошення Віленського університету очолив кафедру «скотинячого лікування». Вперше описав орган виділення (бруньку) пластінчатожаберних молюсків (боянусов орган), але помилково прийняв його за легеню. Вивчав анатомію і ембріологію коня, заразливі хвороби тварин (сибірську виразку, чуму і ін.). Заснував зоологічний і зоотомічеський кабінети у Віленськом університеті, створив першу в Росії гельмінтологічну колекцію, склав учбовий план, розробив програму по ветеринарними дисциплінам. Основні праці по ембріології, зоології, медицині, ветеринарії і зоотехнії.

  Соч.: Про wazniejszych zarazach bydła rogatego i koni..., Wilno—warsz., 1810; Anatome Testudinis Europeae, v. 1—2, Wilno, 1819—21; Des principales causes de la dégénération des races des chevaux, Wilno, 1815.

  Літ.: Російський біографічний словник, під ред. А. А. Половцева, т. 3, М., 1908; Райків Би. Е., Російські біологи-еволюціоністи до Дарвіна, т. 1, М.— Л., 1952.