Бореальні організми, морські організми, що мешкають в помірної області Північної півкулі (див. Бореальна область ). Найбільша велика кількість Би. о. приурочене до прибережних зон (літораль і сублітораль). Глибші шари (батиаль ), як і в інших частинах Світового океану, збіднені у зв'язку з постійною низькою температурою і дефіцитом світла. Літораль і сублітораль рясніють бурими і червоними водоростями, серед яких найбільш рясні фукоїди, ламінарієвиє і анфельція. Серед молюсків особливо рясні мідії, устриці, морські гребінці, з ракоподібних — креветки і краби. Біомаса цих організмів надзвичайно велика. Деякі Б. о. відрізняються дуже високою біологічною продуктивністю; наприклад, з 1 га прибережних черепашників при штучному розведенні устриць можна отримати до 8 т м'яса в рік. З риб найбільше промислове значення мають оселедця, тріска, скумбрія, лососі, тунець, камбали і морський окунь. Світовий улов їх в Бореальної області близько 30 млн. т в рік. Менше значення серед Би. о. мають водні ссавці — китоподібні (основний промисел в Антарктиці) і ластоногі. Обмеженість ресурсів китоподібних пояснюється напруженим промислом, а також низькою плодючістю (кити приносять одного дитинчати). Дуже рясні серед Би. о. — планктонні (див. Планктон ). Продукція планктону в Світовому океані складає близько 360 млрд. т в рік, з яких значна частина доводиться на Б. о. Для збільшення тваринних і рослинних ресурсів зроблені спроби акліматизації Б. о. в нових районах: акліматизація в Каспійському морі кефалі, в Аральському — балтійської салаки, в Баренцевом і Білому — далекосхідної горбуші.
Літ.: Зенкевіч Л. А., Біологія Морея СРСР, М.. 1963; Міхайлов С. Ст, Економіка Світового океану, М., 1966.
