Больяй Янош
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Больяй Янош

Больяй, Бойаї (Bolyai), Янош [15.12.1802, Коложвар (Клуж), — 27.1.1860, Марошвашархей (Тиргу-Муреш)], угорський математик. Поряд з Н. І. Лобачевським є одним з творців нєєвклідової геометрія . Ще будучи студентом Військово-інженерної академії (у Відні), Би. став займатися доказом постулату про паралельні лінії. Після закінчення академії продовжував посилено працювати в тому ж напрямі. Обробивши свої дослідження, видав їх в 1832 у вигляді додатка («Апендикс») до 1-го т. вигадувань свого батька, професора математики Фаркаша Больяй (1775—1856). Виклад «Апендикса» відрізняється крайньою стислістю і схемною, але по продуманості кожного слова і позначення «Апендикс» належить до найбільш досконалих творів математичної літератури. Відкриття Б. при його житті визнання не отримали, що важко відбилося на психіці Б.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Appendix. Додаток, що містить науку про простір, абсолютно достеменну, не залежну від істинності або помилковості XI аксіоми Евкліда (що а priori ніколи вирішено бути не може), із збільшенням, до випадку помилковості, геометричної квадратури круга, М.— Л., 1950.

Я. Больяй.