Боденштедт Фрідріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Боденштедт Фрідріх

Боденштедт (Bodenstedt) Фрідріх (22.4.1819, Пейне, поблизу Ганновера, — 18.4.1892, Вісбаден), німецький письменник, перекладач. Вчився в Геттінгене і Мюнхені. У 1841—43 був домашнім вчителем в Москві, потім викладав в гімназії в Тіфлісе, де брав уроки східних мов у азербайджанського поета Мірзи Шафі Вазеха . Був знайомий з А. І. Герценом, М. Ю. Лермонтовим, знаходився в листуванні з Н. А. Некрасовим, Ф. І. Тютчевим, А. До. Толстим, І. С. Тургеневим. Пропагуючи російську літературу в Германії, Би. перекладав німецькою мовою вигадування До. Н. Батюшкова, А. С. Пушкіна, А. Ст Кольцова, Р. Р. Державіна, А. А. Фета. Написав роботу «Поетична спадщина Лермонтова» (1852). У книзі «Тисяча і один день на Сході» (1850) увійшли зразки східної поезії, записані Б. із слів Вазеха і перекладені німецькою мовою. У збірку «Пісні Мірзи Шафі» (1851) Би. включив вірші і інших азербайджанських і персидських поетів, причому намагався видати переведення за свої вірші на східні мотиви. До самостійних творів Би. належать поема «Лезгинка Ада» (1853), трагедії «Дмитро» (1856), «Імператор Павло» (1876). Ці вигадування в значній мірі пройняті плоскою буржуазною мораллю.

  Соч.: Gesammelte Schriften, Bd 1—12, Ст, 1865-69.

  Літ.: Schenk G., F. von Bodenstedt, ein Dichterleben in seinen Briefen, B., 1893; Dukmeyer F., Die Einführung Lermontows in Deutschland..., B., 1925.