Бесики (літературне ім'я; сьогодення ім'я і прізвище Віссаріон Габашвілі) [1750, Тбілісі, — 24.1(4.2) .1791, Ясси], грузинський поет і політичний діяч. Народився в сім'ї царського духівника і письменника Захара Габашвілі. Виховувався при дворі царя Картлі і Кахеті Іраклія II. Був обер-секретарем у царя Імеретії Соломона I. У 1787 посланий до Росії на чолі дипломатичної місії. Як посланець знаходився при ставці фельдмаршала Г. А. Потемкина на Україні і в Молдавії. Б. здобув популярність як поет-лірик, автор витончених любовних пісень — «Стан красуні», «Сад туги», «Я зрозумів твої звинувачення», «Двох дроздів» і ін. З його патріотичних од і послань виділяється ода «Аспіндза» на честь перемоги грузинських військ в 1770 в мису Аспіндзі (Південна Грузія) над турецькими полчищами, що вторглися. Б. писав сатиричні вірші і епіграми. Тонкий майстер вірша, новатор в області віршування, Би. зробив вплив на грузинську поезію 2-ої половини 18 і почала 19 вв.(століття) Життю і діяльності Б. присвячений роман «Бесики» (1942—47) А. Беліашвілі.
Літ: Барамідзе А., Радіан і Ш., Жгенті Б., Історія грузинської літератури, Тб., 1958; Антологія грузинської поезії, М., 1958.
