«Берлінер ансамбль» (Berimer Ensemble), німецький театр (ГДР). Заснований в 1949 в Берліні письменником Би. Брехтом і його дружиною актрисою Е. Вейгель . До трупи увійшли актори берлінського Німецького театру і Цюріхського драматичного театру. На чолі «Б. а.» (до 1956) був Брехт.
Слідуючи своїй теорії «епічного театру», Брехт прагнув до створення театру «епохи науки і соціальних революцій», який своїм мистецтвом звертається до думки, інтелекту глядача. Спектаклі «Б. а.» глибоко соціальні, відрізняються гостротою і виразністю режисерського рішення. «Б. а.» — театр антифашистської і антимілітаристської спрямованості (емблема «Б. а.» — «Голуб світу» П. Пікассо). У репертуарі «Б. а.» майже всі п'єси Брехта. Театр відкрився спектаклем «Матуся Кураж і її діти» (Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка)); потім поставлені: «Пан Пунтілла і його слуга Матті» (1949), «Мати» (1951, по мотивах романа М. Горького), «Кавказький крейдяний круг» (1954), «Життя Галілея» (1956), «Страх і відчай в Третій імперії», «Добра людина з Сезуана» (обидва в 1957), «Кар'єра Артуро Уї, якої могло не бути» (1959), «Трьохкопійчана опера» (1960), «Покупка міді» (1964), «Коріолан» (1965, по однойменному твору Шекспіра) «Що той солдат, що цей» (1967), «Хлібна лавка», «Свята Іоана боєнь» (обидва в 1968). Ставляться сучасні і класичні п'єси: «Васса Железнова» Горького (1949), «Боброва шуба» Гауптмана, «Розбитий глек» Клейста (обидва в 1951), «Кремлівські куранти» Погодіна, «Пра-Фауст» по Гете (обидва в 1952), «Дон Жуан» Мольера (1953), «Вихованка» Островського (1955), «Оптимістична трагедія» Вишнєвського (1958), «Справа Оппенгеймера» Кипхардта (1967), «Пурпурний пил» О''Кейси (1967), «В'єтнамський розгляд» Вайса (1968) і ін. Театр зробив поїздки по ГДР(Німецька Демократична Республіка), ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Австрії, Польщі, брав участь в 1-м-коді і 2-м-коді Міжнародних фестивалях театрального мистецтва, в 1-м-коді і 4-м-коді сезонах «Театру Націй» в Парижі; був у Великобританії, СРСР (1957, 1968), Чехословакії, Угорщині, Румунії, Швеції, Фінляндії, Італії. «Б. а.» зробив значний вплив на сучасний театр.(театральний)
В 50—60-і рр. в театрі працювали актори Е. Буш, Е. Гешоннек, А. Хурвіц, Ст Кайзер. У 1949—67 провідним режисером був Е. Енгель. У трупі театру (1968) актори — Е. Вейгель (вона ж художній керівник театру), Е. Шалль, Р. Май, Х. Тате, Н. Християн, Е. Хаусман, Ф. Річ, Б. Берг і др.; режисери — М. Векверт, І. Теншерт і ін.
Літ.: Брехт Би., Про театр. Сб. статей, М., 1960; Еткинд Е., Театр Бертольда Брехта «Нева», 1957 №8; Захава Е., Сила і слабкість театру Брехта, «Прапор», 1957 № 8; Зінгерман Би., Про театр Брехта, в його кн.: Жан Вілар та інші, М., 1964; його ж, Про театр Брехта, «Театр», 1961 № 1—2: Brecht Ст, Aufbau einer Rolle, B., 1956—58; «Theaterarbeit. 6 Aufführungen des Berliner Ensembles», Dresden [1952].
