Берлінська операція 1945, наступальна операція 2-го Білоруського (Маршал Радянського Союзу До. До. Рокоссовський), 1-го Білоруського (Маршал Радянського Союзу Р. До. Жуків) і 1-го Українського (Маршал Радянського Союзу І. С. Конев) фронтів 16 квітня — 8 травня під час Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—45 . У січні — березні 1945 радянські війська розгромили крупні ворожі угрупування в Східній Пруссії, Польщі і Східній Померанії і, вийшовши на широкому фронті до рр. Одер і Нейсе, глибоко уклинилися на територію Німеччини.
На західному березі р. Одер були захоплені плацдарми, у тому числі особливо важливий в районі Кюстріна. Одночасно із З., не зустрічаючи організованого опору, наставали англо-американські війська. Гітлерівська кліка, сподіваючись на розбіжності між союзниками, приймала всі заходи, щоб затримати просування радянських військ на підступах до Берліна і домовитися з англо-американськими правлячими кругами про сепаратний світ. На берлінському напрямі німецько-фашистське командування зосередило крупне угрупування у складі групи армій «Вісла» (3-я танкова і 9-я армії) генерал-полковника Г. Хейнріци (з 30 квітня генерала піхоти До. Тіппельськирх) і 4-й танкової і 17-ої армій групи армій «Центр» генерал-фельдмаршала Ф. Шернера (всього біля 1 млн. чіл., 10400 знарядь і мінометів, 1530 танків і штурмових знарядь, понад 3300 літаків). На західних берегах рр. Одер і Нейсе було створено 3 оборонних смуги завглибшки до 20—40 км.; Берлінський оборонний район складався з 3 кільцевих оборонних обводів, всі крупні будівлі в місті були перетворені на опорні пункти, вулиці і площі перекриті потужними барикадами.
Для настання на берлінському напрямі радянське командування зосередило 19 общевойськових (в т.ч. 2 польські), 4 танкових і 4 повітряних армії (2,5 млн. чіл., 41600 знарядь і мінометів, 6250 танків і самохідно-артилерійських установок, 7500 літаків). План операції полягав в тому, щоб завдати на широкому фронті декілька потужних ударів, розчленувати берлінське угрупування противника, оточити і знищити її по частинах. Операція почалася 16 квітня після потужної артилерійської і авіаційної підготовки, 1-ої Білоруський фронт атакував противника на р. Одер, завдаючи головного удару з плацдарму в районі Кюстріна. Одночасно війська 1-го Українського фронту почали форсувати р. Нейсе. Не дивлячись на запеклий опір противника, особливо на Зеловських висотах західніше Кюстріна, радянські війська прорвали його оборону. Спроби гітлерівського командування виграти битву за Берлін на Одері і Нейсе закінчилися провалом. 20 квітня на штеттінськом напрямі в настання перейшли війська 2-го Білоруського фронту, які форсували 2 рукави р. Одер і межиріччя між ними і до результату 25 квітня прорвали головну смугу оборони противника на південь від Штеттіна. Війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів після прориву оборони противника приступили до здійснення маневру на розтин і оточення берлінського угрупування, обходячи Берлін з С. і Ю. 24 квітня війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів з'єдналися на південно-східній околиці Берліна і розітнули вороже угрупування на 2 частини; в результаті головні сили 9-ої армії і частина сил 4-ої танкової армії були відрізані від Берліна і оточені на південний схід від міста. 25 квітня війська цих фронтів зустрілися в районі Кетцина і замкнули кільце оточення на захід від Берліна. Т. о., до 200 тис. німецько-фашистських військ виявилися в оточенні на південний схід від Берліна і 200 тис. в самому Берліні. Ліквідація угрупування, оточеного на південний схід від Берліна, була завершена 1 травня військами 1-го Українського і 1-го Білоруського фронтів. Одночасно війська 1-го Українського фронту відобразили контрудар перекинутої із Західного фронту 12-ої армії генерала В. Венка в районі Беліц, а також контрудар угрупування противника в районі Герліца, що намагалася вийти на тили фронту і зірвати наступ його військ на Берлін.
Розгром оточеного в Берліні угрупування вилився в запеклу битву. З 21 квітня, коли радянські війська увірвалися до Берліна до 2 травня на вулицях міста вдень і вночі йшли кровопролитні бої. Кожну вулицю, кожен будинок доводилося брати штурмом, рукопашні сутички відбувалися в тунелях метро, в каналізаційних трубах, підземних ходах повідомлення. Ворог наполегливо чинив опір. 30 квітня війська 3-ої ударної армії генерал-полковника В. І. Кузнецова почали бої за рейхстаг, який штурмували 171-я стрілецька дивізія полковника А. І. Негоди і 150-я стрілецька дивізія генерал-майора Ст М. Шатілова. Увечері того же дня рейхстаг був узятий і на нім сержантами М. А. Егоровим і М. В. Кантарія було поставлене Прапор Перемоги. Гітлер 30 квітня покінчив самогубством, залишивши заповіт про склад нового уряду на чолі з адміралом Деніцем. Останнє направило 1 травня парламентерів на чолі з начальником Генштабу генералом піхоти Кребсом з пропозицією, підписаним Геббельсом і Борманом, про тимчасове припинення військових дій. У відповідь вимога радянського командування про беззастережну капітуляції було відхилено. Тоді увечері 1 травня був завданий потужного вогневого удару і відновлений штурм. До ранку 2 травня залишки берлінського гарнізону були розчленовані на окремі ізольовані групи і до 15 годин здалися в полон на чолі з начальником оборони Берліна генералом Вейдлінгом.
Одночасно з розгромом оточених угрупувань радянські війська наставали на З., і 25 квітня війська 1-го Українського фронту в районі Ризи і Торгау зустрілися з передовими частинами 1-ої американської армії. Війська 1-го Білоруського фронту 7 травня вийшли на широкому фронті до р. Ельба. В цей же час війська 2-го Білоруського фронту, успішно настававши в Західній Померанії і Мекленбурге, 26 квітня опанували основні опорні пункти оборони противника на західному березі р. Одер — Пеліцом, Штеттіном, Гатовом і Шведтом і, розвернувши стрімке переслідування залишків розбитої 3-ої танкової армії, 3 травня вийшли на побережжі Балтійського моря, а 4 травня висувалися на рубіж Вісмар, Шверін, р. Ельде, де увійшли до зіткнення з англійськими військами. 4—5 травня війська фронту очистили від противника острова Воллін, Узедом і Рюген, а 9 травня висадилися на данському острові Борнхольм для прийняття капітуляції німецько-фашистських військ.
В ході Б. о. радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій, узяли в полон близько 480 тис. чіл. У Б. о. радянські війська втратили убитими, пораненими і зниклими без вести понад 304 тис. чіл., а також 2156 танків і самохідних знарядь, 1220 знарядь і мінометів, 527 літаків. Завершивши Б. о., радянські війська спільно з союзниками остаточно скрушили німецько-фашистську військову машину. 8 травня представники німецького командування на чолі з Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.
Літ.: 50 років Озброєних Сил СРСР, М., 1968; Історія Великої Вітчизняної війни, 1941—1945, т. 5, М., 1964; Конев І. С., Сорок п'ятий, М., 1966; Жуків Р. До., Спогади і роздуми, М., 1969; Воробйов Ф.Д., Паротькин І. Ст, Шиманський А. Н., Останній штурм, М., 1970.
