Вейгель Олена
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вейгель Олена

Вейгель (Weigel) Олена (р. 12.5.1900, Відень), німецька актриса. Дружина Б. Брехта . Виучувалася акторській майстерності у актора Р. Шильдкраута. У 1918 дебютувала в «Новому театрі» у Франкфурті-на-Майне. У 1923—32 виступала на сценах найбільших театрів Берліна. Сценічне дарування Ст якнайповніше розкрилося в п'єсах Брехта; вона стала одним з кращих інтерпретаторів образів його драматургії. Грала в п'єсах: «Барабани в ночі», «В джунглях міст», «Хеппі енд», «Вища міра», «Що той солдат, що цей». Особливу популярність здобуло виконання Ст ролі Пелагєї Власової в п'єсі Брехта «Мать» (1932, по мотивах романа М. Горького). У 1958 знялася в цій ролі у фільмі-спектаклі «Мати». У 1933 Ст разом з сім'єю емігрувала з фашистської Німеччини. Грала в Парижі роль Терези Каррар («Рушниці Терези Каррар» Брехта, 1937), в Копенгагені — роль Єврейської жінки в антифашистській п'єсі Брехта «Страх і убогість в Третій імперії» (1938). Після повернення до Східного Берліна (1948) Ст разом з Брехтом організувала театр «Берлінер ансамбль», на сцені якого створила ряд видатних образів в п'єсах Брехта: Матуся Кураж («Матуся Кураж і її діти»), Волумнія («Коріолан» Шекспіра; обробка Брехта). Виконувала заголовну роль в п'єсі сучасного німецького драматурга X. Байерля «Пані Флінц».

  Творчість Ст відрізняється яскравістю думки, цивільною пристрасністю, великим внутрішнім темпераментом, графічно чітким, деколи різко ексцентричним малюнком ролі. Тонкий гумор пронизує в її виконання навіть глибоко трагічні характери.

  Ст — засновник і член німецької Академії мистецтв ГДР(Німецька Демократична Республіка). Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1949, 1953, 1960). Професор (1960).

  Літ.: Die Schauspielerin Helene Weigel, Hrsg. W. Pintzka, B., 1959; Wekwerth M., Notate zur Arbeit des Berliner Ensembles. 1956-1966, B.— Weimar, 1967.

  І. Я. Новодворськая.

Е. Вейгель в головній ролі в спектаклі «Мати» Б. Брехта (по мотивах романа М. Горького).