Вейдемейер (Weydemeyer) Іосиф (1818—26.8.1866, Сент-Луіс), діяч німецького і американського робочого руху, близький друг К. Маркса і ф. Енгельса. У 1845 по ідейних мотивах залишив прусську армію, в якій служив в чині артилерійського лейтенанта. З моменту створення Союзу комуністів в 1847 став його активним діячем. В період Революції 1848—49 один з організаторів робочих союзів і демократичних суспільств у Вестфалії. Підтримував Маркса і Енгельса в їх боротьбі проти сектантської фракції Вілліха — Шаппера. Під загрозою арешту емігрував в 1851 до Швейцарії, потім в США, поклавши там почало поширенню наукового комунізму. У 50-х рр. Ст входило до складу керівництва заснованого німецькими емігрантами Американського робочого союзу, брав участь в роботі Нью-йоркського комуністичного клубу і ряду ін. робочих організацій. Під час Цивільної війни в США 1861—65 — полковник армії мешканців півночі. Сприяв пропаганді в США ідей 1-го Інтернаціоналу.
Літ.: Маркс До., Передмова до другого видання «Вісімнадцята брюмера Луї Бонапарта», Маркс До. і Е н гель з Ф., Соч., 2 видавництва, т. 16, 27—34 (див. Покажчик імен); Поспелова Ст, Іосиф Вейдемейер, в збірці: Маркс і Енгельс і перші пролетарські революціонери [M., 1961]; Obermann До., Joseph Weydemeyer. Ein Lebensbild, Ст, 1968 (бібл.).
