Берзін Рейнгольд Іосифович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Берзін Рейнгольд Іосифович

Берзін (Берзінь) Рейнгольд Іосифович [4(16) .7.1888 — 11.11.1939], радянський військовий і політичний діяч. Член Комуністичної партії з 1905. Народився у Валмієрськом повіті Ліфляндськой губернії в сім'ї батрака-латиша. Був робочим, з 1909 вчитель.

  В 1911—12 в тюремному висновку за поширення більшовицької літератури. Закінчив Венденськоє з.-х.(сільськогосподарський) училище (1912). З 1914 в армії, закінчив школу прапорщиків (1916), учасник 1-ої світової війни, поручик. У 1917 голова виконкому корпусу, товариш голови комітету 2-ої армії, член ВРК Західного фронту. В кінці 1917 — початку 1918 командував революційними військами, що брали участь в ліквідації контрреволюційної Ставки, в боротьбі проти військ української Центральної ради і розгромі заколоту польського корпусу Довбор-Мусніцкого. У січні — квітні 1918 головком Західного фронту по боротьбі з контрреволюцією, потім у Вищій військовій інспекції. З червня 1918 командувач Сибірським для Північно-уралою фронтом, на основі якого була створена 3-я армія. З грудня 1918 інспектор Червоної Армії Латвії, потім член РВС(Реввоєнрада) Західного (серпень — грудень 1919), Південного (грудень 1919 — січень 1920), Південно-західного (січень — вересень 1920) і Туркестану (вересень 1920 — листопад 1921, грудень 1923 — вересень 1924) фронтів. Потім працював у військовій промисловості і сільському господарстві, очолював контору «Агротехзнанія» Наркомзема РРФСР. Нагороджений орденом Червоного Прапора і орденами Червоного Прапора Бухарською і Хорезмськой народних республік.

загрузка...

Р. І. Берзін.