Беотія (Boiōtia), область в Середній Греції. Перші державні утворення на території Б. виникли в мікенськоє час (3—2-і тис. до н.е.(наша ера)). У 8—7 вв.(століття) до н.е.(наша ера) в Би. йшов процес соціального розшарування. Провідне положення в економічному і політичному житті придбала землевласницька знать, що підтримувала персів під час греко-персидських воєн 500 — 449 до н.е.(наша ера) і що виступала на стороні Спарти проти Афін в період Пелопоннесськой війни 431—404 до н.е.(наша ера) В 4 ст до н.е.(наша ера) в Би. посилюється демократичний рух, створюється фактично федеральна беотійськоє держава (на основі прадавнього союзу беотійських міст) на чолі з Фівами, яка на короткий час (379—362 до н.е.(наша ера)) при вождях фіванськой демократії Пелопіде і Епамінонде стало найбільшою політичною силою в Греції. Проте кровопролитні війни із Спартою 378—362 до н.е.(наша ера) настільки ослабили Б., що після 362 до н.е.(наша ера) об'єднання беотійських міст втратило колишнє значення. У 338 до н.е.(наша ера) беотійський союз був розбещений. У 3—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера) відновлений. Остаточно союз був розбещений в 146 до н.е.(наша ера) В римський час (2 ст до н.е.(наша ера) — 4 ст н.е.(наша ера)) міста Б. прийшли в занепад. У сучасній Греції колишня територія Б. складає один з номов тієї ж назви (центр — Льовадія).
Літ.: Лурье С. Я., Беотійський союз, СЦБ, 1914; Busolt G., Swoboda Н., Griechische Staatskunde, 3 Aufl., Н. 2 Münch., 1926; Guillon P., La Béotie antique. P. [1948].
