Беньямін Вальтер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Беньямін Вальтер

Беньямін (Benjamin) Вальтер (15.7.1892, Берлін, — 27.9.1940), німецький філософ, соціолог, літературний критик. До 1933 жив в Берліні, потім в еміграції в Парижі. При спробі бігти з окупованої Франції був затриманий на іспанському кордоні і наклав на себе руки. Характерні для Б відмова від абстрактної систематики і звернення до історичної конкретності індивідуального і особливого виявилися в його філософсько-історичному вигадуванні «Походження німецькій трагедії» (1928), багаточисельних есе («Париж, столиця 19 століть» і ін.) і статтях. Одним з перших дав соціологічний аналіз змін суспільній функції і сенсу художнього твору, пов'язаних з його масовим технічним відтворенням і зникненням його «аури» — ореолу унікальності і неповторності. Зробив великий вплив на Т. Адорно і його школу.

  Соч.: Schriften, Bd 1—2, [Fr./M.] 1955; Ausgewählte Schriften, Bd 1—2 [Fr./M., 1961—66].

  Літ.: Tiedemann R., Studien zur Philosophie W. Benjamins [Fr./M., 1965] (є бібл.); Über W. Benjamin [Fr./M., 1968].

  А. Ст Міхайлов.