Бенюк (Beniuc) Міхай (р. 20.11.1907, с. Себіш, повіт Арад), румунський поет, академік (1955). Перший революційно-романтичний період творчості Б. пов'язаний з одвічною мрією румунського селянства про свободу і землю. Після звільнення країни від фашизму (1944) в збірках «Чоловік чекає сходу сонця» (1946), «Яблуня при дорозі» (1954), «Життєздатність» (1955), «Серце старого Везувію» (1957), «Інші дороги» (1967), «Мозаїка» (1968) Би. виступає як поет соціалізму. Державна премія.
Соч.: Poezii, Вис., 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, М., 1958.
Літ.: Шкіряників Ю., Поезія Міхая Бенюка, в кн.: Письменники країн народній демократії, ст 2, М., 1958: його ж, Поет невтомного серця, «Іноземна література», 1970 №5.
