Беммелен Рейнаут Біллем ван
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Беммелен Рейнаут Біллем ван

Беммелен (Bemmelen) Рейнаут Біллем ван (р. 14.4.1904, Джакарта), голландський геолог. Закінчив Технічний університет в Делфте (1927). У 1928—43 геолог державної служби колишній голландській Ост-індії. Професор Геологічного інституту в Утрехте. За даними багатолітніх досліджень островів Південно-східної Азії і гірських районів Європи Б. висунув ряд оригінальних ідей в області вулканології і тектоніки. Починаючи з 1933 розробляє геотектонічну гіпотезу, названу їм ундационной (хвилевий), згідно якої в земній корі під впливом охолоджування підкіркових мас виникають прогини — геосинкліналі; надалі в процесі диференціації мантії Землі усередині прогинів виникають піднімання, що хвилеподібно розходяться в сторони. Спочатку Б., розглядаючи геологічні процеси до глибини 50 км. , був прибічником фіксизма (незмінного взаємного положення материків). Він допускав утворення океанів в результаті базіфікациі континентальної кори. Складчастість і ін. деформації в земній корі (аж до переміщення цілих материків), по Б., викликаються набряканням шарів гірських порід різної товщини під впливом сили тяжіння з тектонічних поднятій в депресії. У 1950—60 запропонував теорію ланцюгових реакцій, що охоплюють всю речовину планети аж до її ядра; ставши прибічником дріфта континентів (див. Мобілізм ), Би. прагне до поєднання фіксистських і мобілістських позицій.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Геологія Індонезії, М., 1957; Горотворення, М., 1956.

  В.В.Тіхоміров.