Белогрудовськая культура, археологічна культура бронзового століття лісостепової частини Правобережної України (11—8 вв.(століття) до н.е.(наша ера)). Названа по місцю перших розкопок в Белогрудовськом лісу в у с. Піковци Уманського району Черкаської області. Для Б. до. характерні «зольники» — курганообразниє насипи, що містять золу і різні культурні залишки (одні археологи вважають їх культовими місцями, інші — залишками наземних жител). На поселеннях Би. до. відкриті напівземлянкові житла, знайдені знаряддя праці (переважно з каменя, кременя і кісті), бронзові прикраси, кераміка (тюльпановідниє судини, миски, черпаки, кубки). Деякі учені відносять племена Б. до. до протославянам, інші — до фракийцам.
Літ.: Березанська С. С., Tiтенко Р. Т., Новини розкопки пам''яток бiлогрудiвського типові, в збірці: Археолоiя, т. 9, До., 1954; Тереножкiн О. I., Поселення бiлогрудівського тiпу бiля Уманi, там же, т. 5, До., 1951.
