Беллінсгаузен Фаддей Фаддєєвіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Беллінсгаузен Фаддей Фаддєєвіч

Беллінсгаузен Фаддей Фаддєєвіч [9(20) .9.1778, о. Езель, нині о. Сарема, Естонська РСР, — 13(25) .1.1852, Кронштадт], російський мореплавець, адмірал. Вчився в Морському кадетському корпусі в Кронштадті. У 1803—06 брав участь в 1-м-коді російському кругосвітньому плаванні на кораблі «Надія» під командою І. Ф. Крузенштерна. Після повернення з експедиції командував різними кораблями на Балтійському і Чорному морях. У 1819—21 очолював кругосвітню експедицію на шлюпах «Схід» (командир Би.) і «Мирний» (командир М. П. Лазарев ), послану до Антарктики з метою максимального проникнення до південної приполярної зони і відкриття невідомих земель. У 1819 відкрито декілька островів в антарктичній частині Атлантичного океану. 16(28) січня 1820 експедиція відкрила Антарктиду ; наблизившись до неї в крапці 69°21'' ю. ш.(південна широта) і 2°14'' з. д.(західна довгота) (район сучасного шельфового льодовика Беллінсгаузена), 21 січня (2 лютого) Б. повторно побачив крижані береги. 5 і 6 (17 і 18) лютого експедиція підійшла майже впритул до крижаного масиву. Це дозволило Б. і Лазареву зробити вивід, що перед ними знаходиться «льдінний материк». У 1821 відкриті острів, названий ім'ям Петра I, і беріг, названого ім'ям Олександра I. Експедиція відкрила також ряд островів в тропічній частини Тихого океану. 24 липня (5 серпня) 1821 суду після 751-денного походу повернулися до Кронштадта. У 1828—29 Би. брав участь в російсько-турецькій війні. З 1839 військовий губернатор Кронштадта.

  Ім'ям Би. названі море в Тихому океані, мис на Південному Сахаліні і острів в архіпелазі Туамоту. Плавання Б. описані в його книзі «Двократні дослідження в Південному Льодовитому океані і плавання навколо світу протягом 1819—21, досконалі на шлюпах „Схід” і „Мирний”...» (1931; 3 видавництва, 1960).

  Літ.: Виринниць Н. Я., Фаддей Фаддєєвіч Беллінсгаузен і Михайло Петрович Лазарев, в кн.: Російські мореплавці, М., 1953.

Плавання Ф. Ф. Беллінсгаузена і М. П. Лазарева в 1819—1821 рр.

Ф. Ф. Беллінсгаузен.