Безименський Олександр Ілліч [р. 6(18) .1.1898, Житомир], російський радянський поет. Член КПРС з 1916. Учасник Жовтневої революції в Петрограді. Діяч юнацького комуністичного руху; був членом ЦК РКСМ 1-го скликання, делегатом з'їздів комсомолу. На 7-м-коді з'їзді ВЛКСМ вибраний почесним комсомольцем. Почав друкуватися в 1918. Активний учасник РАПП . Перші збірки віршів «Жовтневі зірки» (1920) і «До сонця» (1921) відмічені межами космічно-відвернутої поезії тих років. Долаючи їх, Би. звертається до зображення героїки революційних буднів (збірка «Як пахне життя», 1924; вірші «Про шапку», «Про валянки» і ін.). Багато його віршів і пісні присвячено комсомолу («Молода Гвардія», 1922, «Комсофлотський марш», 1924, поема «Комсомолія», 1924, і ін.); Би. називали комсомольським поетом. Автор поем «Містечко» (1921, опубл.(опублікований) 1922—23), «Володимир Ілліч Ульянов» (1926), «Фелікс» (1927), «Петербурзький коваль» (1937, опубл.(опублікований) 1939), «Трагедійна ніч» (1930—63), присвячена будівництву Днепрогеса. У багаточисельних сатиричних творах Би. батожить кар'єризм, бюрократизм, підлабузництво, викриває міжнародну реакцію: поема «День нашого життя» (1928), п'єса у віршах «Постріл» (1929), сб.(збірка) «Гнівні рядки» (1949), «Книга сатири» (1954). Би. працював у виїзних редакціях «Правди», «Комсомольської правди», на заводах і новобудовах. Для віршів Би. характерні актуальність тематики, афористичність гострого, гасла рядка. Нагороджений 6 орденами, а також медалями.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір) 1918—1958, т. 1—2, М., 1958; Вірші про війни, М., 1968; Партквиток № 224332. Вірші про Леніне. Спогади, М., 1968.
Літ.: Селівановський А., Олександр Безименський, в його кн.: У літературних боях. Вибрані статті і дослідження (1927—1936), М., 1959; Пресняков О., Поет з країни Комсомолія, М., 1964.
