Бей-Бієнко Григорій Якович (р. 7.2.1903, р. Белополье Харківської губернії), радянський ентомолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953), заслуженого на діяча науки РРФСР (1963). У 1925 закінчив Омський сільськогосподарський інститут. Основні дослідження — по екології комах, теорії захисту рослин, систематиці прямокрилих, тарганів, шкірястокрилих, розвитку ентомологиі в СРСР — виконані у Всесоюзному інституті захисту рослин (1929—38), Ленінградському сільськогосподарському інституті (1938—68) і Зоологічному інституті АН(Академія наук) СРСР (з 1947). Сприяв успішному вирішенню проблеми боротьби з сарановими, розкрив основні закономірності зміни фауни при освоєнні цілинних земель, обгрунтував принцип зміни місцепроживань наземними організмами («Журнал загальної біології», 1966 № 1). Автор підручників («Загальна ентомология», 1966, і ін.), монографій з серії «Фауна СРСР», у тому числі «Комахи таргани» (1950; ін. АН(Академія наук) СРСР ним. Н. А. Холодковського, 1951); «Саранові фауни СРСР і суміжних країн» (ч. 1—2, 1951, спільно с Л. Л. Міщенко, Державна премія СРСР, 1952). Президент Всесоюзного ентомологичеського суспільства (з 1966). Нагороджений 2 орденами.
