Бауер (Bauer) Бруно (6.9.1809, Ейзенберг, — 13.4.1882, Ріксдорф), німецький філософ, младогегельянец (див. Гегельянство ) . Приват-доцент Берлінського (1934—39) і Боннського (1839—42) університетів. Відкидаючи гегелівську абсолютну ідею, оголосив абсолютним самосвідомість і вважав рушійною силою історії розумову діяльність «критичних осіб». У ряді памфлетів представив Гегеля атеїстом і революціонером; дав радикальнішу, ніж Д. Штраус, критику евангелій. Критику суб'єктивного ідеалізму і націоналізму Б. дали К. Маркс і Ф. Енгельс у вигадуваннях «Святе сімейство» і «Німецька ідеологія». Після 1848 еволюціонував управо і до кінця життя став прибічником німецького рейхсканцлера Бісмарка.
Соч.: Kritik der Evangelien. Geschichte ihres Ursprungs, Bd 1—4, Ст, 1850—52; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Трубний голос страшного суду над Гегелем, М., 1933.
Літ.: Маркс До., Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 2, с. 85—178; т. 3, с. 82— 102; т. 19, с. 306—19.
