Баранів Павло Олександрович [16(28) .7.1892, Москва, — 17.5.1962, пос.(селище) Комарово Ленінградської області], радянський ботанік, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1943). У 1917 закінчив Московський університет. Один з організаторів і професор (з 1928) Середньоазіатського університету (Ташкент), в якому працював до 1944. У 1933—38 начальник Памірської експедиції, організатор і в 1938—41 директор Памірської біологічної станції. У 1944—52 заступник директора Головного ботанічного саду АН(Академія наук) СРСР, в 1949— 1954 голова Президії Молдавської філії АН(Академія наук) СРСР, з 1952 директор Ботанічного інституту АН(Академія наук) СРСР. Основні роботи по проблемах онтогенезу і формоутворення рослин, комплексному ботанічному вивченні бавовника, винограду, землеробському освоєнню високогірних територій, історії ботаніки. Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Літ.: Павло Олександрович Баранів, М., 1959; Ліпшиц С. Ю., Лебедев Д. Ст, Павло Олександрович Баранів, «Бюл. Московського суспільства випробувачів природи. Отд. біологічний», 1962, т. 67, ст 6.
