Бальзамування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бальзамування

Бальзамування (від бальзами, термін «Би.» пов'язаний з тим, що в давнину для Б. трупів застосовувалися благовонні речовини і смоли), комплекс заходів, направлених на оберігання трупа від розкладання. Для Б. всі тканини тіла просочують антисептичними і консервуючими розчинами, що перешкоджають діяльності гнильних мікроорганізмів і блокуючими процеси аутолізу (самопереваріванія) тканин. Би. виробляється для учбових, наукових, судово-медичних цілей, а також для збереження тіл видатних людей. Би. здійснюють різними способами, одні з яких дозволяють зберігати тіло тимчасово інші — невизначено довгий час. В давнину Б. здійснювалося різними рослинними рідинами, що перешкоджають гниттю, — бальзамамі. Основоположниками Б. були древні єгиптяни, які з релігійних міркувань не зрадили померлих похованню. Точного опису способу Б., що застосовувався ними, не збереглося. Відомо лише, що труп після витягання з нього нутрощів і мозку просочували різними пахощами (миррою, касією і ін.), обгорнули льняними бинтами, змоченим клеєм і камеддю, а потім висушували (муміфікація). Цей спосіб приводив до різкої зміни кольору і об'ємів тканин, але дозволяв зберігати тіла (мумії) протягом століть.

  В середні віки Б. вироблялося лише для збереження тіл в склепах або для їх транспортування на великі відстані до місця поховання. Як бальзамуючі засоби застосовували ртутні солі (сулему), миш'яковисті з'єднання, солі цинку, спирт і інші антисептичні речовини, що вводяться зазвичай через кровоносні судини. У 19 ст широкого поширення набули різні бальзамуючі рідини, що є поєднанням антисептичних і консервуючих речовин. В кінці 19 ст для Б. стали застосовувати формалін, що дозволило розробити нові і ефективні способи Б. Особий інтерес представляє спосіб Би., запропонований Н. Ф. Мельниковим-Разведенковим (1893); він складається з фіксації тканин розчином формаліну, просочення тканин 96°-ним спиртом і водним розчином гліцерину і оцтовокислого калія. Трупи, що бальзамуються цим способом, зберігалися тривалий час. У СРСР в 1924 Ст П. Воробйовим і Б. І. Збарським був розроблений новий метод Би. (надалі вдосконалений С. Р. Мардашевим), успішно застосований для Б. тіла Ст І. Леніна, а в 1949 — тіла Р. Дімітрова.

  С. С. Дебов.