Балеарські острови (Baleares), група островів в західній частині Середземного моря, в 200 км. к В. від Піренейського півострова. Складаються з двох великих островів — Мальорка і Менорка і архіпелагу Пітіусських островів . Утворюють провінцію Іспанії Балеарес. Площа 5 тис. км 2 . Населення 510,9 тис. чіл. (1969). Адміністративний центр і головний порт — Пальма. У рельєфі переважають низовинні і горбисті поверхні; на З.-З.(північний захід) острови Мальорка — гірський хребет заввишки до 1445 м. Острів Менорка — невисоке плато (358 м-код ) , крутими уступами що обривається до моря. Розвинений карст. Клімат середземноморський, з жарким сухим літом і вологою зимою; опадів 400 — 600 мм в рік. Гаї кам'яного дуба і алеппськой сосни, чагарники маквіса, карликової пальми, гариги. Субтропічне землеробство, головним чином плодівництво (цитрусові, виноград, олива, мигдаль, ріжки і ін.). Рибальство. Туризм.
До 201 до н.е.(наша ера) Б. оволодів Карфаген, з 123 до н.е.(наша ера) римляни. У 5—8 вв.(століття) Б. о. захоплювали вандали, Візантія, Франкськоє королівство. З 798 ними володіли араби. Б. о. були одним з головних центрів піратства і работоргівлі. У 1229—35 Би. о. увійшли до королівства Арагонськоє; у 1276—1344 існувало самостійне королівство Майорка. З 15 ст Би. о. у складі Іспанії (у 1756—63 Би. о. володіла Франція, в 1708—82 о. Менорка належав Англії).
