Бакиханов Аббас-кулі-ага (псевдонім — Гудєї) (21.6.1794, с. Аміраджани, поблизу Баку, — 1847, м. Куба, Азербайджан), азербайджанський учений і письменник. Народився в сім'ї бакинських ханів. З 1819 служив перекладачем східних мов при губернаторові в Тіфлісе. У 1826—1829 брав участь у війнах Росії з Іраном і Туреччиною, в російсько-іранських переговорах в Туркманчає. Був широко освіченою людиною, знав декілька мов, східну літературу і філософію. Гарячий поборник культурного зближення Азербайджану з Росією, був близький з А. С. Грібоєдовим, А. А. Бестужевим (Марлінським), Ст До. Кюхельбекером, М. Ф. Ахундовим, Х. Абовяном, А. Чавчавадзе і др.; у Петербурзі познайомився з А. С. Пушкіним. Би. виступав в захист привілеїв феодалів, але поряд з цим засуджував каральні дії царських властей проти повсталих селян Кубинської провінції в 1837. У 1841 закінчив працю по історії Північного Азербайджану з прадавніх часів до 1813 («Райський квітник», опубл.(опублікований) 1926). У освітленні історичного процесу Б. був ідеалістом. Би. належать наукові праці по педагогіці і філософії, по фонетиці, морфології і синтаксису мови фарсі, по астрономії і географії. У вигадуванні «Тайна ангелів» Би. познайомив мусульманський світ з основами учення Коперника.
Би. — автор творів у віршах і прозі. У сатирі «Звернення до таврізцам» він викривав іранських правителів і духівництво. У розповіді «Книга про Аськере» говорив про свободу любові і виступав проти забобонів. У «Книзі повчань» і етичному трактаті «Поліпшення вдач» критикував відсталість і забобони, пропагував освіту. Б. — один з тих, що зачинають нових жанрів (новела, реалістична побутова поема). Він ввів в літературу образ «маленької людини».
Соч.: Бедії есерлер, Баки, 1964.
Літ.: Агаян Ц. П., А. Бакиханов, Би., 1948; Касим-заді Ф., Аббас-кулі Ага Бакиханов (Гудси). Життя і творчість, Би., 1958; Сучасники про Бакиханове. Сб., Би., 1959; Історія Азербайджану, т. 2, Би., 1960. с. 102—107.
