Багатозначність слова, полісемія, наявність в слова більш ніж одного значення, тобто здатність одного слова передавати різну інформацію про предмети і явища внеязикової дійсності. Наприклад, в слова горло 4 значення: передня частина шиї; порожнина позаду рота; верхня звужена частина судини; вузький вихід із затоки, гирло. У багатьох мовах, у тому числі в російському, багатозначні слова переважають над однозначними. М. с. прийнято відмежовувати від омонімії, оскільки значення багатозначного слова зв'язані загальними семантичними елементами (семантичними ознаками) і утворюють певну семантичну єдність (семантичну структуру слова). Розрізняються первинні і вторинні (похідні) значення, які інколи розуміються як прямі і переносні значення. Первинні значення, як правило, найменш контекстний обусловленни. Співвідношення між первинними і вторинними значеннями з часом може мінятися. В різних типів слів існують різні типи М. с., наприклад відносно регулярна і нерегулярна М. с. — слова, що позначають населені пункти (місто, село, сіло, селище і т. д.), можуть мати в російській мові також значення «Жителі даного населеного пункту», тобто слідують певній семантичній формулі, тоді як вторинні значення, наприклад позначення тварин (лев, лисиця і т. д.) у вживанні до людям індивідуальні. Особливості об'єднання значень в межах одного слова багато в чому визначають своєрідність словарного складу кожної мови. Багатозначними можуть бути також граматичні форми слова і синтаксичні конструкції.
Літ.: Винограду Ст Ст, Основні типи лексичних значень слова, «Питання мовознавства», 1953 № 5; Ахманова О. С., Нариси по загальній і російській лексикології М., 1957; Куріловіч Е., Нотатки про значення слова, в його кн.: Нариси по лінгвістиці, пер.(переведення) з польськ.(польський), англ.(англійський), франц.(французький), йому.(німецький), М., 1962; Üllmann S., The principles of semantics, 2 ed., Glasgow, 1959.
