Атрибут, аттрібут (від латів.(латинський) attribuo — додаю, наділяю), необхідна істотна, невід'ємна властивість об'єкту. Наприклад, у філософії А. матерії — рух . Термін «А.» зустрічається вже у Арістотеля, що відрізняв постійний А. від випадкових, скороминущих станів, тобто акциденций (див. «Метафізики», V 30, 1025а 14—30; русявий.(російський) пер.(переведення), М-код.—Л., 1934). У образотворчому мистецтві А. — невід'ємна речова відмітна ознака героя, божества, алегоричної або символічної фігури; наприклад, в античному мистецтві атрибут Геракла — палиця; А. богині Правосуддя — ваги в руках і пов'язка на очах. У граматиці А. — те ж, що визначення .
